Жидель Сергій Петрович ( 18 липня 1952, Лутугине — 22 липня 2019, Охтирка) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1990 року.
Життєпис Народився 18 липня 1952 року у містечку Лутугиному (нині місто Луганської області, Україна). 1980 року закінчив Київський державний художній інститут, де навчався зокрема у Миколи Стороженка, Вілена Чеканюка. Здобув кваліфікацію «художник-живописець, педагог».
Упродовж 1980–2000 років працюва головним художником Луганського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду України; у 2002—2004 роках викладав у Луганському коледжі культури та мистецтв. У 2004 році викладав малюнок і живопис у педагогічному університеті китайського міста Юнчин.
Жив у Луганську, в будинку на Південному кварталі, № 3, квартира № 104Жидель Сергій Петрович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 50.. Обирався секретарем та головою Луганської обласної організації Національної спілки художників України.
Переселився з Луганська до Охтирки, де працював викладачем Охтирської дитячої художньої школи імені Тараса Шевченка. Помер в Охтирці 22 липня 2019 року.
Творчість Працював у галузі станкового і монументального живопису, станкової графіки. Робив розписи, створював мозаїки та вітражі, які оздоблюють інтер'єри громадських споруд, екстер'єри церков в Луганській та Сумській областях України. Серед робіт:
цикл вітражів у церкві святого Георгія в Охтирці (1996–1999); розписи «Пам'яті Х. Дехлеві» у Молодогвардійську (1982); «Країна казок» у дитячому садку № 63 у Луганську (1988); «Музика» у музичній школі у Марківці (1989); мозаїки «Апостоли» (2000, мозаїчне оздоблення пам'ятного знака «Луганська Богородиця»; у співавторстві); цикли мозаїк для каплиці святого Георгія у Луганську (2001); цикли мозаїк для собору святого Володимира Довжанську (2003); декоративно-паркові скульптури «Коні» (2003); «Кам'яне яйце» (2003); «Степовики» (2003); цикл «Китай» (2004); акварелі «Букет» (1990, папір); «Юнчин. Кельтова споруда» (2004, папір); живопис «Стародавнє місто» (2004, полотно, олія); «Дівчинка з парасолькою» (2008); «Ущелина Баксан» (2009). </div> Брав участь у всесоюзних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1980 року. Персональні виставки відбулися Києві, Юнчині (Китай), Луганську, Лебедині, Сумах, Охтирці.
Відзнаки Друга премія Всеукраїнського симпозіуму «Гончарство на майданах і в парках України» у селищі Опішні Полтавської області (1998); Заслужений художник України з 2018 року; Подяка від прем'єр-міністра України (2018); медаль «За жертовність і любов до України» від Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета (2019).
Примітки
Джерела Камінний цвіт Луганської землі мовою образотворчого мистецтва: Альбом. К., 2002; В'ячеславова О. Світ Божий, як Великдень… // Образотворче мистецтво. 2003. № 3; Художники Луганщини. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративне мистецтво: Альбом-каталог. Луганськ, 2008;