Підкоморій надвірний коронний (), або також підкоморій великий коронний (), підкоморій надвірний () — уряд двірський Корони Королівства Польського та Речі Посполитої, який у ієрархії посад займав високе місце, одразу після маршалка надвірного коронного.
Підкоморій надвірний коронний збирав усі шляхетські подання та звернення на ім’я короля й передав їх монархові. До обов’язків надвірного підкоморія на початках існування цієї посади входила охорона королівської особи, нагляд за помешканням короля та його скарбницею — «коморою»Історія державної служби в Україні: у 5 т. / [О. Г. Аркуша, О. В. Бойко, Є. І. Бородін та ін.; відп. ред. Т. В. Мотренко, В. А. Смолій; редкол.: С. В. Кульчицький (кер. авт. кол.) та ін.]. – К.: "Ніка-Центр", 2009. – Т. 1. – ISBN 978-966-521-520-2. - С. 131.. Одночасно він був заступником маршалка надвірного коронного й керівником покоєвої служби. Він вважався охоронцем моральності та гарних манер при дворі. Він завжди був присутнім при особі монарха, зокрема, під час подорожей і військових походів, що робило його надзвичайно впливовою людиною. Підкоморій часто був улюбленцем (фаворитом) короляWojciech Kalwat, Polska Encyklopedia Szlachecka, T. 4. Wykazy polskich rodzin szlacheckich. T. 1., w oprac. S. J. Starykoń-Kasprzyckiego, M. Dmowskiego, Warszawa, Wydawnictwo Instytutu Kultury Historycznej, 1936, s. 47—48..
Він визначав режим і час королівських аудієнцій, впливаючи на допуск до особи правителя. Підкоморій у певний час сповіщав монарха про прибуття іноземних посланців і проводили їх до дверей королівської палати, де їх очікував надвірний маршалок, щоб представити гостя. Подібна церемонія відбувалася, коли Примас Польщі вперше вітав короля перед сеймом. Ознакою уряду надвірного підкоморія був золотий ключ, якого король вручав йому після складання присягиPodkomorzy w: Zygmunt Gloger, Encyklopedia staropolska, Warszawa, 1900—1903..
Протягом XV століття уряд був досить нестабільним і часто ототожнювався з функціями найвищого (верховного) ложничогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 115.. Зважаючи на зростання з часом значення підкоморія як офіційного королівського урядника, ця посада стала титулярною, почесною ("диґнітарською"). Деякі з його практичних функцій (опіка над покоями тощо) перейшли до нижчих урядників (ложничого), які часто привласнювали його титул. Тому за часів правління Стефана Баторія підкоморії почали використовувати титул найвищого підкоморія (). Під час правління Станіслава-Августа Понятовського уряд підкоморія був витіснений шамбеляном.
У Великом князівстві Литовському відповідником цього уряду була посада підкоморія великого литовського.
Список підкоморіїв надвірних короннихUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 115—118. (1408—1410) Пйотр зі Щекоцинів (1446) Ян з Маковця (1459—1466) Станчик (1476) Ян Стшалковський (?1460—1484) Дзєрслав Вонс зі Смогоржува (1485—1494) Завіша Ружа з Боршовиців (1494—1497) Пйотр Шидловєцький (1500) Станіслав Шафранєц з Піскової Скали (1502—1510) Януш Свєрчовський (1502) Міколай Шидловєцький (1507—1510) Сильвестер Ожаровський (1510—1537) Марцін Вольський (1537—1548) Миколай Мнішек (1548—1553) (1553—1563) (1563—1574) (1574—1593) (1593?—1607—1616) Станіслав Волуцький (1620—1622) Ян Олеський (1623—1626) (1627—1628) (1630—1633) (1633—1634) Адам Казановський (1634—1642) Самуель Рильський (1642—1654) (1654—1661) Теодор Денгофф (1661—1684) Марек Матчинський (1684—1686) Казімєж Людвік Бєлінський (1688—1702) Єжи Домінік Любомирський (1702—1726) (1726—1742) Казімеж Понятовський (1742—1773) Вінцентій Потоцький (1773—1795)
Примітки
Див. також Підкоморій Підкоморій великий литовський Уряди двірські
Джерела та література Zbigniew Góralski, Urzędy i godności w dawnej Polsce, Warszawa, 1998.