«Сокрушительний» () — військовий корабель, ескадрений міноносець типу 7 військово-морського флоту СРСР за часів радянсько-фінської та Другої світової війн.
Есмінець «Сокрушительний» 26 жовтня 1936 року закладений на верфі Балтійського заводу в Ленінграді, 23 серпня 1937 року спущений на воду, а 13 жовтня 1939 року введений до складу радянського Балтійського флоту. 17 вересня 1939 року Біломорсько-Балтійським каналом здійснив перехід з Ленінграду до Полярного, де 8 листопада 1939 року увійшов до складу сил Північного флоту.
Історія
1942 З березня до листопада 1942 року «Сокрушительний» виконував завдання з ескорту союзних конвоїв, здійснював артилерійський обстріл ворожих цілей на узбережжі.
У травні 1942 року «Сокрушительний» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16, який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінцівConvoy PQ.16.
Попри атакам німецького підводного човна U-703, повітряним нападам бомбардувальників He 111 та Ju 88 бомбардувальних ескадр I./KG 26 і KG 30 конвой, втратив сім суден і ще одне повернуло назад на початку походу, дістався свого місця призначенняArctic Convoys.
У липні брав участь у пошукових заходів вцілілих суден і кораблів розгромленого конвою PQ 17, у вересні ескортував конвой PQ 18.
17 листопада лідер «Баку» і «Сокрушительний» вийшли на супроводження конвою QP 15. 20 листопада 1942 року під час супроводження конвою розігрався жорстокий 11-бальний шторм. Радянські кораблі розсіялися у відкритому морі та стали повертатися на базу поодинці. О 14.30 ударами хвиль була відірвана і через 10 хвилин затонула разом з 6 матросами корма «Сокрушительного». На допомогу «Сокрушительному» прийшли есмінці «Куйбишев», «Урицький» і «Розумний». 191 особа була знята, але 30 моряків під час рятувальних робіт загинуло. 21 листопада в 15.30 кораблі, які провадили рятувальні роботи, пішли в базу для дозаправлення паливом. На «Сокрушительному» залишилося 13 матросів і два офіцери, але усі наступні спроби знайти постраждалий корабель не увінчалися успіхом; ймовірно, він затонув незабаром після відходу есмінців. Велика частина офіцерського складу на чолі з командиром полишили есмінець до евакуації всього екіпажу, за що командир корабля був згодом розстріляний, а старший помічник відправлений в штрафбат, але згодом повернувся на флот і дослужився до звання контрадмірала.
Див. також Капітан Керн (есмінець) Ташкент (лідер ескадрених міноносців) Каліакрія (есмінець) Ескадрені міноносці типу «Дерзкий» Лідери ескадрених міноносців проєкту 48 Список ескадрених міноносців ВМФ СРСР
Посилання Шигин Владимир Виленович. Правда о «Сокрушительном». «Морской сборник» Сокрушительный (1937) История трагедии эсминца «Сокрушительный»
Література
Балакин С. А. Легендарные «Семёрки». Эсминцы «сталинской» серии. М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007. — 208 с. ISBN 978-5-699-23784-5 Энциклопедия советских надводных кораблей 1941—1945. Платонов А. В. Полигон. 2002. стр. 187. Hill, Alexander (2018). Soviet Destroyers of World War II. New Vanguard. 256. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-4728-2256-7. Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
Примітки Виноски
Джерела