Сміттєва криза в Росії — системна екологічна криза, що склалася в Російській Федерації у сфері поводження з твердими комунальними відходами (ТКВ) наприкінці 2010-х років. У 2017 році тема поводження з ТКВ вкрай загострилася, в акціях протесту взяло участь близько 36 тис. осіб. У 2018 році соціальна напруженість продовжувала наростати, значно збільшилася кількість скарг та соціальних протестів, викликаних порушенням прав громадян на охорону здоров'я. На початку 2019 року в 30 регіонах Росії пройшли масштабні «сміттєві» протести.
Незважаючи на те, що реформа у сфері поводження з відходами в Російській Федерації початку упроваджуватися з 2015 року її проміжні результати в 2019 році свідчили про системну кризу. Інфраструктура щодо поводження з відходами не створюється ні державою, ні бізнесом, триває незаконне розміщення відходів без контролю якості і кількості. Серед населення склалася атмосфера недовіри до будь-яких проєктів, спрямованих на вирішення проблеми поводження з ТКВ, відсутність взаємодії з боку влади, неможливість висловитися, недовіра до інформації були основними причинами невдоволення. Громадяни Росії гостро реагують на загрози від об'єктів поводження з ТКВ — десятки протестних виступів, тисячі учасників, перекриття доріг. По мірі наростання кризи зростало залучення громадянського суспільства, громадяни мають високий рівень занепокоєння поточною ситуацією, 16 % населення відносять сміттєві звалища до числа найбільш гострих екологічних проблем.
Становище ще більше погіршується через те, що неухильно збільшується кількість ТКВ і не вживаються заходи, щоб цьому зростанню запобігти. Не припиняють діяти усталені непрозорі схеми поводження з відходами, що суперечать пріоритетним напрямам державної політики. Регіональна влада часто ігнорує прийняті закони і правові акти, які, до того ж, погано узгоджуються з реальним станом речей і не мають фінансової підтримки. Територіальні схеми поводження з відходами суб'єктів РФ містять прогнозні показники по зростанню утворення відходів замість його скорочення. Відсутність заходів відповідальності при розробці нормативних правових актів ще більше погіршує ситуацію.
Громадська палата Російської Федерації щодо ситуації на 2018 рік констатувала, що приватним підприємствам не вдалося реалізувати систему поводження з відходами. Суб'єкти РФ, як раніше муніципалітети, фактично не впоралися зі своїми повноваженнями. Практика показала, що жодна державна чи бізнес-структура у 2018 році не змогла створити ефективну систему поводження з ТКВ.
Суть проблеми Станом на 2018 рік, щорічно в Росії утворювалося понад 70 млн тонн твердих комунальних відходів. Велика частина відправляється на звалища та полігони без будь-якого сортування та знешкодження. Тільки 3—5 % відходів переробляються і повертаються до промислового обігу.
Це призвело до того, що на території Росії розміщено понад 30 млрд тонн відходів. Полігони ТКВ і звалища займають 4 млн га, і щороку їх площа зростає на 0,3 млн га. Майже всі російські звалища переповняться в найближчі п'ять років. Токсичні речовини зі звалищ і полігонів загрожують життю і здоров'ю понад 17 млн осіб. Лише 40 % громадян користуються чистою водою. Оперативно-розшукова діяльність за справами, пов'язаними з незаконним обігом відходів фактично не проводиться. Внаслідок цього в Росії на початок 2018 року існувало близько 22 тисяч несанкціонованих звалищ.
Проблему пропонується вирішити, впроваджуючи роздільний збір ТКВ. Наприкінці 2014 року, були прийняті масштабні поправки до закону 89-ФЗ «Про відходи виробництва та споживання», у яких був встановлений пріоритет максимального використання сировини, запобігання і скорочення утворення відходів, їх сортування та переробки над іншими способами поводження з відходами. Однак на практиці пріоритети державної політики порушуються. Прийняті акти погано узгоджуються з реаліями, не забезпечені підтримкою виконавчої влади, включаючи фінансову, і часто саботуються на рівні регіонів. Недостатня потужність підприємств з переробки сировини, крайня ступінь зношеності і нерозвиненості існуючих потужностей, вимагають суттєвого розміру інвестицій — 5 трлн рублів, які знадобляться для запуску сучасної переробної інфраструктури.
Жителі багатьох регіонів Росії активно висловлюють невдоволення у зв'язку з роботою діючих звалищ та планами щодо будівництва нових об'єктів. Викликають нарікання неприємний запах, забруднення повітря, порушення технологічного регламенту. Громадяни виступають проти стихійних сміттєзвалищ, будівництва сміттєспалювальних заводів, організації нових полігонів поруч з житлом. 3 лютого 2019 року протести проти організації сміттєзвалищ і полігонів побутових відходів поблизу населених пунктів, а також проти «сміттєвої реформи» під гаслом «Росія не смітник!» відбулися, за різними даними, в 25-30 регіонах Росії. Портал "МБХ Медіа" повідомляє, що акції відбуваються в 53 містах 32 регіонів. Серед них як великі міста, наприклад, Москва та Санкт-Петербург, так і невеликі населені пунктиВ Росії протестують проти "сміттєвої реформи" і звалищ.
При цьому, 90 % жителів Росії готові приступити до роздільного збору ТКВ при наявності зручної інфраструктури.
Акції протесту Сміттєві протести відносять до соціальних протестів, у той же час вони не вписуються в рамки класичного соціального протесту, з тієї причини, що в них відсутні вимоги економічного характеру. При цьому вони серйозніше політичних протестів, оскільки люди безпосередньо стикаються з тим, що завдає серйозної шкоди їх життю і здоров'ю: безконтрольне захоронення сміття, несанкціоновані сміттєзвалища, сміттєспалювальні заводи, вирубка лісів і парків.
Сміттєві протести стали символом не політичних протестів 2018 року. За 11 місяців з 1 жовтня 2017 до 1 вересня 2018 років у Росії сталося 88 сміттєвих протестів. У 2019 році активність зросла — тільки за перші три місяці пройшло 63 акції.
Велика частина протестних акцій була організована активними громадянами безпосередньо пов'язаними з конкретною проблемою, в них беруть участь люди різного віку, різних соціальних груп і політичних переконань. Учасники акцій не тільки ставлять підписи під петиціями, але й готові особисто брати в них участь, витрачати свій час і гроші. У протесті, як правило, немає конкретної людини, яка керує процесом, спроби різних політиків його очолити закінчуються невдачею. Рушійною силою виступає не конкретна особистість або політична партія, а невирішена екологічна проблема. Так, наприклад, у сміттєвому протесті на станції Шієс, за заявою учасників, немає лідера, але при цьому дуже сильні горизонтальні зв'язки між різними групами активістів. У групах розвинений розподіл обов'язків — оформленням скарг, опрацюванням технічної документації, проведенням експертизи і безпосередньою участю в акціях займаються різні учасники, які мають відповідну спеціалізацію.
Основними причинами сміттєвих протестів є:
Пряма загроза для життя і здоров'я. Відсутність видимих дій влади та бізнесу для вирішення екологічної проблеми. Падіння авторитету влади. Загальне погіршення життєвих умов населення.
Влада, як правило, чинить протидію, створюючи різні перешкоди для проведення заходів аж до прямого силового впливу і залякування учасників, при цьому мотивація до боротьби в учасників тільки зростає. Спроби звинуватити населення в тому, що вони «нічого не розуміють», виконують чиєсь «замовлення», не патріоти, також розпалюють конфлікт і пробуджують злість у протестувальників. Якщо невдоволення громадян посилюється, то влада починають шукати рішення проблеми або імітувати пошук такого рішення. Спроби влади пропонувати учасникам фінансові пільги для припинення протесту також зазнають невдачі.
Московська область Станом на 2018 рік на Москву і Московську область припадало 16 % всього обсягу сміття в Росії.
Вже через тиждень після того, як президент Росії Володимир Путін у посланні Федеральним зборам заявив про необхідність вирішити проблему звалищ у країні (на той момент, тобто у березні 2018 року їх було понад 22 000), у Підмосков'ї почалися проводитися мітинги проти звалищ — навесні вони пройшли в семи містах і зібрали багато учасників. У Волоколамську на мітингу 10 березня 2018 року виступила кандидатка у президенти Росії на виборах 18 березня 2018 року Ксенія Собчак. Але проблема утилізації та переробки сміття в московському регіоні та інших великих містах має величезні масштаби, і тому, як відзначає редакція газети «Вєдомості», цю проблему потрібно вирішувати комплексно і системно.
Проблема з утилізацією сміття призвела до масових протестів жителів Підмосков'я в березні 2018 року. Протести досягли свого піку після отруєння 50 дітей отруйним газом із сміттєвого полігону «Ядрово» у Волоколамську 21 березня. Різке посилення неприємних запахів у Волоколамську жителі міста почали відчувати з кінця лютого 2018 року. Мітинги і пікети проти звалищ пройшли в Серпуховському районі, Коломні, Тарусі, Тучково, Наро-Фомінську і підмосковних районах Клинському і ВоскресенськомуРосія: жителі Підмосков’я вийшли на акції проти сміттєвих полігонів.
14 березня 2018 року в Міністерстві екології та природокористування Московської області повідомили, що дегазація сміттєвого полігону «Ядрово» буде проводитися з використанням голландської технології компанії Multriwell.
Чергове протистояння місцевих жителів і влади навколо звалищ побутових відходів виникло 11 травня 2018 року в районі населених пунктів Сичово і Щелканово Рузького району Московської області. Жителі навколишніх сіл перекрили в'їзд на територію закритої ділянки кар'єру Сичевського ГЗКа, куди 10 травня стали заїжджати машини, навантажені сміттям. До місця проведення стихійної акції протесту прибули кілька автобусів з поліцейськими, як повідомляє «Інтерфакс». За словами місцевих активістів, підмосковна влада хоче влаштувати на території кар'єру сміттєвий полігон замість розташованого приблизно за 25 км полігону в Ядрово, закриття якого домагалися на численних мітингах жителі Волоколамська. При цьому учасники акції відзначають, що нове звалище розташована за 177 метрів від кордону міського поселення Сичово, за 500 метрів від місцевої середньої школи та від двох артезіанських свердловин, які беруть воду з подільсько-мячковського горизонту, який є основним джерелом водопостачання в Волоколамському, Рузькому, Можайському, Одинцовському, Наро-Фомінському, Подільському, Домодєдовському, Воскресенському, Коломенському і Чеховському районах Підмосков'я. Крім того, поруч протікає річка Гряда, яка впадає в Озерну і далі в Рузу і Москву-ріку. Таким чином, може статися забруднення підземних і поверхневих джерел водопостачання Москви і Московської області.
У листопаді 2018 року ситуація зі сміттям у Волоколамську настільки загострилася, що мешканці міста, за словами інформагентства Regnum, тікають з міста від запаху сміття на звалищі.
Глава Серпуховського району Олександр Шестун вкрай негативно висловлювався про сміттєві полігони на території району«Мусора приехали…» «Новая газета» № 37 от 9 апреля 2018, «Нова газета» і радіостанція «Свобода» публікували думки, що однією з причин кримінальної справи проти глави Серпуховського району стала його непримиренна позиція з приводу утилізації сміття на полігоні «Лісова» — Шестун був проти цього полігону і дозволяв місцевим жителям протестувати проти його роботи«Отхожее место столицы». Подмосковье перед выборами губернатора" «Радио Свобода» от 27 июнь 2018.. Заарештований Олександр Шестун, у своїх зверненнях до президента, неодноразово вказував на конфлікт пов'язаний із сміттям«Александр Шестун просит Бастрыкина возбудить дело против Чайки» pasmi.ru от 20.02.2019.
Ярославська область У квітні 2018 року в Ярославлі відбувся мітинг протесту городян проти завезення в регіон московського сміття. Учасники акції вели прямі відеотрансляції в Інтернеті.