Церква святого Петра — сакральна споруда княжих часів у Перемишлі, яку протягом свого існування використовували православна й римсько-католицька конфесії. Існувала до початку XVII століття. Певний час відігравала роль першого катедрального храму створеної в XIV столітті латинської Перемиської єпархії.

Історіографічний опис Хронологія відомостей Перша вірогідна згадка про православну церкву святого Петра в Перемишлі відноситься до 1380 року. У цей час до міста прибув латинський єпископ Ерік з Вінзену, котрий був першим римо-католицьким ієрархом, що особисто мешкав на Прикарпатті. На відміну від своїх попередників (Івана та Миколая Русина), які жили на німецьких землях, Ерік з Вінзену проводив діяльність із розбудови латинських структур безпосередньо на західних теренах Галичини. Прибувши, ймовірно, у 1377Див. стор. 142, році до Перемишля, він тоді жЯрослав Стех . Українців у Перемишлі знов переслідують // Свобода, 1991, № 69 , стор. 2 віддав розпорядження відібрати в русинів церкву святого Петра, та перетворити її на власний катедральний храм.Łękawski Т. Katedra przemyska wraz z kościołem filialnym Najświętszego Serca Pana Jezusa, Przemyśl, 1906Добрянскій А. Исторія єпископовъ трехъ соединенных епархій перемышльской, самборской и саноцкой отъ найдавнѣйших временъ до 1789 г. Львовъ 1893, накладом д-ра И. Добрянского, - С.13 Після зміни власників він був перебудований під потреби нової конфесії; тут стали ховати перших латинських єпископів міста. У 1406 році споруда згорілаOrłowicz M. Ilustrowany Przewodnik po Przemyślu i okolicy 1917 r. — S.71, після чого стали здійснюватись роботи із її відновлення. Ймовірно, однак, що ця згадка стосується іншого давньоруського храму, що розташовувався на Підгір'ї, де згодом була побудована барокова кармелітська будівля.Білий Б. Церкви Перемишля на протязі віків / Прадідівська слава, ред. Іван Парнікоза (Відвідано: 04.02.2020) Відсутність у цей час у римо-католиків свого повноцінного храму мала, як вважається, фатальні наслідки для долі давньої православної катедри Ів. Хрестителя, побудованої на замку князем Володаром Ростиславичем. У 1412 році за їх скаргою собор Івана Хрестителя було також відібрано у русинів, та перетворено на нову латинську катедру.Orłowicz M. Ilustrowany Przewodnik po Przemyślu i okolicy 1917 r. — S.69 Після закінчення відбудови, храм святого Петра став використовуватись як філіальний. Внаслідок перебудов він набув вигляду характерного для римо-католицьких споруд епохи готики — з'явився гострий шпиль, довгі витягнені вікна та висока нава, про що можна судити із єдиного зображення споруди на рисунку кінця XVI століття.Braun & Hogenberg, 1617 Premislia Celebris Russiae Civitas, Theatri praecipuarum Totius Mundi Urbium Liber Sextus Anno MDCXVII

У 1618 році комплекс храму передали єзуїтам, котрі мали в черговий раз відновити будівлю та в подальшому використовувати для своїх потреб. Однак, поряд із старою будівлею єзуїти спорудили новий мурований храм, після чого в період з 1662 по 1679 рік будівлю старого храму святого Петра знеслиZałęski, Jezuici w Polsce. Kraków 1905. t. IV, s. 1045—1046, а на частині місця, де він знаходився, звели корпус колегіуму.

Легенда "новоміського" напису В 1900 році у Новому Місті, на таблиці, яку пов'язали із перемиським храмом св. Петра, було знайдено напис, в якому, зокрема, містилась інформація про посвячення храму у 1212 році, як римо-католицького. Однак, у тексті таблиці згадується свята Ядвіга Сілезька, котра була причислена до лику святих лише у 1267 році, що свідчило про напис як пізніший фальсифікат. Не дивлячись на це, вказана у новоміській таблиці дата, стала часто сприйматись, як час створення храму.

Архітектура Джерела та археологічні дослідження 1960-х років, дали перші матеріали, які засвідчили локалізацію і ймовірну планувальну структуру споруди.Kunysz A. Przemyśl w pradziejach i wczesnym średniowieczu. 1981; Rzeszów: Krajowa Agencja Wydawnicza -s.98 Не вирішеною проблемою залишалось питання про матеріал з якого була зведена споруда. Через тривалість часу, впродовж якого храм розбирали єзуїти (17 років), А. Куниш вперше припустив, що він був кам'яним. На це ж вказує і характер фундаменту з брил на вапняному розчині. Додатковим аргументом може служити і переказ про те, що із церквою пов'язують походження кам'яного барель'єфу, знайденого у Новому Місті.

Протягом 2010-х років на місці де знаходилась церква святого Петра проводились чергові археологічні дослідження. Відповідно до отриманих даних, було підтверджено план у вигляді рівностороннього грецького хреста і вівтар обернений до Сходу.Koperski A. Prace archeologiczne przy kościele św. Piotra w Przemyślu / Nasz Przemyśl, listopad 2017 - Проведені дослідження, однак, виявили існування двох споруд на одному фундаменті, з яких перша була більша - в вигляді грецького хреста, а друга менша, базилікального типу із двома трансептами. Відтак, перша мурована церква св. Петра у Перемишлі відносться до "руського" періоду (XII - перша половині XIV стт.), а друга - дерев'яна до "польського" (від другої половини XIV століття).Frankiv R. Chronology and architecture of St. Peter’s church in Przemysl from the Old Rus era to the XVII century / Architectural Studies. – 2021. – Vol. 7, № 2. – P. 148–153 Відповідно до аналізу, який провів львівський дослідник Р. Франків, планувальна структура фундаментів першого храму майже повністю тотожна із фундаментом церкви св. Миколая у Львові, який традиційно також пов'язують із давньруським будівництвом. Схожий тип також використаний у розкопаному у Галичі храмі на Царинці. Вузький фундамент свідчить про те, що храм скоріш за все мав кам'яні стіни та дерев'яний верх.

Галерея

Посилання Франків Р. Як виглядала давньоруська церква св. Петра, фундаменти якої відкрили у Перемишлі

Перемишль 1331. Церква Петра і Павла ліквідована у 1377 р. Перебудована на перший кафедральний костел, утвореної після польського завоювання, латинської перемиської єпархії.

Втрачена давньоруська церква св. Петра у Перемишлі: реконструкція і гіпотетичний вигляд

Прадідівська слава. Церква Петра і Павла м. Перемишль.

Зауваги

Примітки