Ла́ська (Ля́ська, Ля́цька) ве́жа, інші назви — Кораб арцибіскупський, Бі́ла — фортечна вежа Старого замку у місті Кам'янець-Подільський.

Назва

В описі замку 1544 року вежа зазначена як «» в пам'ять про гнезненського архієпископа Яна Ласького, на чиї кошти її модернізували. Назва «Кораб арцибіскупський» пов'язана із зображеним на фасаді «Корабом», родовим гербом архієпископа Ласького.

В описі 1786 року вежа згадується як «Судова» (). Назва «Біла», яку часто вживають у популярних виданнях, не має документального підтвердження. Водночас кілька веж, згадуваних у реєстрах XVI століття, характеризуються як «білі вежі» (), оскільки їхні стіни тинькували вапняним розчином.

Згадка в історичних джерелах Ласька вежа, як ідеться в описі 1544 року, «здавна сама поставлена і змурована». Навколо неї «з фундаменту скелі знову муром похило навколо аж нагору до тієї башти змуровано і муром виведено на висоту ». Це була житлова вежа — донжон. Усередині вежі містилась кімната, з боку Денної вежі — «старостинська ізба», тобто помешкання старости. З-поміж подільських старост джерела згадують Грановського, Петра Монткирдовича, Гедигольда, Довгирда.

Про вежу є також згадка в описі «Інвентар і люстрація староств Кам'янецького та Летичівського» за 1613 рік:

Історія

Вежу звели у другій половині XV століття на зламі замкового муру на півдні, з боку плато Татариська, звідки наступали татари.

Реконструкцію завершили на початку XVI століття.

1544 року військовий інженер й архітектор Йов Претвич виконав значні ремонтні й будівельні роботи.

Опис Розташована на західній половині південно-західних оборонних мурів Старого замку. Циліндрична, чотириярусна вежа поставлена на переломі оборонного муру і на перепаді двох терас із різницею в 10,5 м. Діаметр башти — 11,5 м, товщина стін на рівні першого ярусу — 3 м. Висота стін — 22,5 м. Знизу стіни вирішені як ескарпові. Весь обсяг вежі розбитий білокамінною профільованою смугою. Перекриття в першому ярусі — півсферичне кам'яне склепіння. Портал першого ярусу періоду раннього ренесансу, в якому збереглися елементи готики; два портали другого ярусу 1544 року вирішені в простих формах. Сходи в підвальний ярус кам'яні, в другому і третьому ярусах — внутрішньостінні. Фасади оштукатурені. Над білокамінною смугою збереглася плита з геральдичними знаками.

На фасаді вежі встановлена пам'ятна дошка з «Корабом», родовим гербом архієпископа Яна Ласького, та єпископським атрибутом — митрою. Аналогічний герб прикрашає східний фасад Лянцкоронської вежі

На архітравному блоці західного фасаду вежі вирізьблено латиною: VERUS AMICUS EST RARIOR FENICE Напис перекладається як: «Вірний друг рідкісніший за фенікса».

Реставраційні роботи У 1946—1952 роках провели консерваційні роботи фортеці. У 1960-х роках під керівництвом архітектора-реставратора Євгенії Пламеницької проводились планомірні архітектурно-археологічні дослідження укріплень Старого замку. Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури та містобудування опрацював Генеральну програму консерваційно-реставраційних робіт по Старому замку та архітектурну концепцію реставрації, розроблену Є. Пламеницькою. У 1960—1980-х роках здійснили консервацію та реставрацію значної частини замкових укріплень, зокрема і Денної вежі

Нові масштабні реставраційні роботи провели згідно з «Перспективною програмою консерваційних і реставраційних робіт по комплексу Старого і Нового замків» 1999 року, автором якої була дочка Євгенії Пламеницької Ольга Пламеницька.

Примітки

Література

Посилання Схема Старої фортеці Кам'янець-Подільська фортеця