Ізабе́ла Мо́ніш (; ? — після 1561) — португальська шляхтянка, коханка португальського короля Жуана ІІІ. Народилася в Лісабоні, Португалія. Донька лісабонського міського голови на прізвисько «Хмурий» (). Була покоївкою португальської королеви Елеонори, останньої дружини португальського короля Мануела І в 1517—1521 роках. Зійшлася з Жуаном, коли той ще був принцом Португальським, до його одруження з кастильською інфантою Катериною (1525). Народила від нього двох синів — Мануела, який помер немовлям, і Дуарте, який став архієпископом Бразьким. Після інтронізації й одруження Жуана ІІІ жила окремо від Лісабонського двору, отримувала пенсію. Згодом прийняла чернецтво, мешкала в Порту. У Національному архіві Португалії збереглися 2 її листи від 1554 і 1561 років, адресовані королеві Катерині, дружині Жуана ІІІ1554. Carta de Dona Isabel Moniz para Cristina, sua sobrinha // Arquivo Nacional da Torre do Tombo. Точна дата і місце смерті невідомі.
Сім'я Коханець: Сини:
Примітки
Джерела Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947. Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969. 1554. Carta de Dona Isabel Moniz para Cristina, sua sobrinha // Arquivo Nacional da Torre do Tombo. Corpo Cronológico. Parte III. Maço 2, Documento 37. Folios r-v.
Посилання