Попівці (раніше Ворошилівка (1936—1958), Жовтневе (1958  — 2016Постанова ВР України)) — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 128 осіб.

Географія Селом протікає річка Безіменна, ліва притока Росі.

Історія 1847 року у селі було збудовано Покровську церкву.

12 травня 2016 року селу повернуто його історичну назву — Попівці.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району.

Населення За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 128 осіб,Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // із них 100 % зазначили рідною мову українську.Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // +Населення Попівців в різні роки Рік ~1887 1989Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // 2001 Кількість осіб 711 196 128

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 100%

Галерея

Примітки

Посилання

Погода в селі Попівці

Література

Саражи́нці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.531