Бі́ла Церква () — село в Солотвинській селищній громаді Тячівського району Закарпатської області України.

Історія Перша згадка про Білу Церкву як поселення Feyreghaz (так само: Tiszafejéregyháza) в історичних документах відноситься до 1363 року, хоча, за свідченнями істориків, тут знайдена стоянка раннього палеоліту (100 — 40 тис. років до н. е.). За 100 метрів на північ від Білої Церкви, на південному схилі мисоподібного уступу — місцезнаходження мустьєрського часу. Документи археологічної експедиції (група археологів з Ужгородського національного університету в співпраці зі спеціалістами з Бухареста) показують, що на території села розташовувалося дакійське поселення.

Село дістало назву на честь монастиря «Біла Церква», руїни якого збереглися до сьогодні на східній окраїні, і називаються Монастирище. Монастир східного обряду в Білій Церкві був споруджений ще 1000 року на високому пагорбі, що захищало тогочасних монахів від негараздів. Але війни, що переважно виникали в краї, поступово призвели до руйнації монастиря. Засновницею монастиря вважають княгиню, яка була жінкою Драгома. Нині на тому місці, де колись був зведений цей найстаріший у Закарпатті монастир, стоїть хрест, який можна побачити здалеку.

Демографія

Основне населення це румуни.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2873 особи, з яких 1397 чоловіків та 1476 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3029 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток румунська 96,99 % українська 1,26 % російська 0,99 % молдовська 0,17 % угорська 0,13 % вірменська 0,03 % німецька 0,03 % польська 0,03 % інші 0,37 %

Релігія Храм Вознесіння Господнього. 1898.

1751 року згадують дерев’яну церкву Вознесіння з недавно поставленою вежею, з усіма образами, з двома дзвонами, посвячену вікарієм Л. Бачинським.

Тоді ж згадують муровану церкву віком 700 (?) років, наполовину знищену водами Тиси, яку дала збудувати якась княгиня Драгома. Удруге дерев’яну церкву згадано 1801 року.

Зараз у селі стоїть мурована базилічна церква. Церкву повернуто греко-католикам 1991 року. Останній ремонт проведено 1993 року.

Зберіглася легенда про давній монастир у Білій Церкві. Його збудували на високому березі ріки Тиси, щоб вода не знищила берег, і вода відступила. Із часом монастир розібрали. Історичні згадки про монастир сягають XIV ст., а заснував його Драгомир із сестрами, які “фундували і Грушівську обитель”. 1788 року монастир мав кам’яну церкву.

Свідки Єгови та православні. У наш час в селі Біла Церква налічується 2 комплекси залів Царства та 1 церква.

Особистості

Народилися Григорій Мойш, український політичний діяч, священик, депутат Сойму Карпатської України.

Туристичні місця - стоянка раннього палеоліту (100 — 40 тис. років до н. е.).

- місцезнаходження мустьєрського часу.

- Документи археологічної експедиції (група археологів з Ужгородського національного університету в співпраці зі спеціалістами з Бухареста) показують, що на території села розташовувалося дакійське поселення.

- Село дістало назву на честь монастиря «Біла Церква», руїни якого збереглися до сьогодні на східній окраїні, і називаються Монастирище.

Зображення

Примітки

Посилання Новини села Погода в селі

Історія села