Вадим Анатолійович Олійник ( 10 вересня 1968) — радянський та український футболіст, захисник та півзахисник.

Життєпис Футбольну кар'єру розпочав 1985 році в аматорській команді при заводі ім. Карла Лібкнехта в Дніпропетроську. Наступного року отримав запрошення від найсильнішої команди міста — «Дніпра». Проте через величезну конкуренцію в першій команді шансу проявити себе не отримав, програв Вадим Олійник конкуренцію й у дублюючому складі, зігравшт того сезону лише 2 поєдинки в першості дублерів. З 1987 по 1988 рік проходив військову службу. Після демобілізації відіграв ще один рік у складі команди при заводі ім. Карла Лібкнехта (колишня назва Нижньодніпровського трубопрокатного заводу). У 1990 році перейшов до аматорського клубу «Авангард» (Жовті Води).

У 1992 році перейшов до «Авангарду» (Орджонікідзе), в якому виступав у чемпіонаті Дніпропетровської області. По ходу сезону прийняв пропозицію «Металурга». Дебютував за нікопольський клуб 16 лютого 1992 року в програному (1:2) домашньому поєдинку 1/32 фіналу кубку України проти житомирського «Полісся». Олійник вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч«Металург» (Нікополь) - «Полісся» (Житомир) . У Першій лізі дебютував за «Металург» 14 березня 1992 року в переможному (3:0) домашньому поєдинку 1-о туру підгрупи 2 проти полтавської «Ворскли». Олійник вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 57-й хвилині відзначився дебютним голом за «Металургів»«Металург» (Нікополь) - «Ворскла» (Полтава) . За підсумками сезону допоміг своєму клубі фінішувати на 2-у місці в підгрупі 2, проте у класі нікопольці не підвищилися. У сезоні 1994/95 років допоміг «Металургу» завоювати бронзові нагороди чемпіонату, проте до Вищої ліги «Металург» не потрапив (лише дві найсильніші команди чемпіонату отримали можливість підвищитися в класі). Рекордсмен Першої ліги за кількістю зіграних матчів — 383. За підсумками сезону 2001/02 років «Електрометалург» посів 16-е місце в Першій лізі й опустився в Другу лігу. У третьому за силою дивізіоні Вадим провів два з половиною сезони, допоміг команді виграти срібні (2003/04) та бронзові (2002/03) медалі першості. Востаннє футболку «електрометалургів» одягав 31 липня 2004 року в програному (1:2) домашньому поєдинку 2-о туру групи Б Другої ліги проти мелітопольського «Олкома». Олійник вийшов на поле на 67-й хвилині, замінивши Олександра Діденка«Електрометалург-НЗФ» (Нікополь) - «Олком» (Мелітополь) . Загалом же в складі «Електрометалурга» в Першій та Другій лігах чемпіонату України зіграв 431 матч (70 забитих м'ячей), ще 26 матчів провів у кубку України.

З 2005 по 2006 рік знову виступав за «Авангарду» (Орджонікідзе) у чемпіонаті Дніпропетровської області. У 2007 році повернувся до «Електромталурга-НЗФ», в якому протягом двох сезонів виступав в аматорському чемпіонаті України. По завершенні сезону 2008 року закінчив футбольну кар'єру.

Примітки

Посилання

Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ

Профіль гравця на сайті «Український футбол» Профіль гравця на сайті footbook.ru