Ву́лиця Костюшка — вулиця в Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Сполучає вулицю Дорошенка з площею Генерала Григоренка та вулицею Листопадового Чину, утворюючи перехрестя з вулицею Січових Стрільців. Прилучається вулиця Юрія Дрогобича.

Назва 1827 — 1871 роки — Фреснеля або на австрійський манер Фреснельґассе, на честь генерала австрійської кавалерії Генеквіна фон Фреснеля. 1871 — листопад 1941 років — Костюшка, на честь польського офіцера, інженера-фортифікатора, політичного діяча Речі Посполитої, учасника Американської революції та керівника національно-визвольного повстання 1794 року, національного героя Польщі, Білорусі, Литви та Сполучених Штатів Тадеуша Костюшка. листопад 1941 — липень 1944 років — Вінтерґассе. від липня 1944 року — сучасна назва вулиця Костюшка.

Забудова В архітектурному ансамблі вулиці Костюшка присутні класицизм, історизм, віденська сецесія. Декілька будинків внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 1 — наріжна кам'яниця з вулицею Дорошенка, споруджена у 1905—1906 роках архітектурним бюро Міхала Уляма та Зигмунта Кендзерського, за проєктом архітекторів Тадея ОбмінськогоLewicki J. Między tradycją… — S. 506. та Філемона Левицького в стилі орнаментальної сецесії. Будинок у ряді житлової забудови, розташований зі східного торця кварталу, на розі вулиць Костюшка, 1 (східний фасад) та Дорошенка, 20 (південний фасад). Тильний північний фасад виходить на вулицю Юрія Дрогобича та має № 1а. Початково тут розташовувався готель «Народна гостинниця»Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 13.Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 369.. У 1920-х роках в приміщенні колишньої «Народної гостинниці» містилося кафе та ресторація «Република». Тепер в приміщенні колишньої ресторації міститься паб «Зеник. Митник».

№ 1а — тильний північний фасад будинку № 1, що виходить на вулицю Юрія Дрогобича. Тут у 1927 році містився торговий відділ «Маслосоюзу». За Польщі тут також містилася чоловіча кравецька майстерня Анджея ДуфанцяIlustrowany informator miasta Lwowa… — S. 58.. У радянські часи містилася перукарня та продуктова крамниця. Від 1999 року будинок використовується Західною регіональною митницею ДФС України. Будинок Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 728-м.

№ 2 — у міжвоєнний період тут містилася фабрика картонних коробок КройцфуксаIlustrowany informator miasta Lwowa… — S. 57., а також сучасна читальня. Нині перший поверх будинку займають кафе «Краків», магазини білизни «Спокуса сну» та шкіргалантереї «Vivat Accessories», крамниця алкогольних напоїв «Чарка до свята», кав'ярня «Блек Хані». З кінця 1933 року в будинку розташовувалася синагога «Ахіезер», що належала спілці російських євреїв «Ахіезер», заснована біженцями з Проскурова у 1920 році. Один вхід до приміщення синагоги був з вулиці Костюшка, інший — з вул. Сикстуської, 16 (нині — вул. Дорошенка), через подвір'я наліво.

№ 3 — кам'яниця, споруджена на розі нинішніх вулиць Костюшка та Юрія Дрогобича, від 1870 років перебувала у власності єврейської громади, зокрема, 1872 року належала Ніссону Марґошесу, у 1889—1900 роках — Саломону та Леї Шпрехерам. У 1905—1906 роках на замовлення адвоката Ізидора Штанда була перебудована у стилі сецесії архітектурною фірмою Міхала Уляма за проєктом Тадея Обмінського. Пізніше власником будинку був рабин синагоги «Темпль» (від 1891 року) і головний рабин львівської єврейської громади (від 1898 року), автор книги з історії львівських євреїв Езекіель Каро. У 1935—1939 роках власником будинку був лікар-ренгенолог Маурицій Пенціас. До 1939 року тут на першому поверсі містився ресторан «Гастрономія». В будинку у 1920-х—1930-х роках містився осередок УНДО. У 1940-х—1950-х роках тут містилося обласний дорожній відділ. Дотепер збережено ліпний декор та керамічні плитки підлоги із зображеннями стилізованих троянд. Нині приміщення першого поверху займають крамниці сонцезахисних окулярів «На очі» та жіночого одягу, салон «Custom house tattoo», один з офісів тур-оператора «Travel Inn» та інші.

№ 5 — у цій кам'яниці у міжвоєнний період містилася друкарня БучковськогоIlustrowany informator miasta Lwowa… — S. 55.; у 1923—1939 роках також фірма «Видавнича книгарня і випозичальня „Ізмарагд“, кооператива з відповідальністю уділами у Львові» Михайла Матчака (1923—1939). У 1940-х—1950-х роках тут містилася артіль диплому другого ступеня імені Лесі Українки, що виконувала замовлення населення із пошиття чоловічого, жіночого та дитячого одягу. Нині тут розташований хостел «Черрі». Також приміщення першого поверху займають магазин електроніки та ІТ-послуг «Apple house» та крамниця-пекарня «Грузинський хліб», кафе «SanCrua», а також на розі з вулицею Січових Стрільців, 17 розташована книгарня «Є».

№ 6 — кам'яниця, споруджена у 1909—1910 роках будівельна фірма архітекторів Юзефа Сосновського та Альфреда Захаревича, за проєктом Альфреда Захаревича в стилі раціональної сецесії, із застосуванням залізобетонних конструкцій. Скульптурне оздоблення, зокрема статуї каріатиди та атланта у верхній частині фасаду будинку виконав Зиґмунт Курчинський. Власником будинку до 1939 року був відомий львівський адвокат, голова правління синагоги «Темпль», голова Єврейського міщанського клубу Озіаш Вассер. У 1910—1914 роках на першому поверсі будинку працювали офіс-склад фабрики кахлів Гулє Менкеса, а також від 1910 року тут також діяли Загальний депозитний банк, Львівське банківське товариство та Єврейська реміснича каса. Наприкінці 1930-х років в будинку працював магазин Станіслава Добжанського з продажу друкарських машинок американської фірми «Royal»Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 23, 59.. Нині колишня кам'яниця Вассера функціонує як багатоквартирний житловий будинок. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1604-м. На першому поверсі розташовані хоспер-паб «Когут» та ресторан «Женева».

№ 8 — чотириповерхова наріжна з вул. Січових Стрільців, 13 кам'яниця, споруджена 1869 року за проєктом архітектора Едмунда Келера. За Польщі тут містилbся нафтове товариство «Галіція», що спеціалізувалася на продажі ізоляційних матеріалів та нафтопродуктівIlustrowany informator miasta Lwowa… — S. 60., а також компанія «Спарт», що спеціалізувалася на продажах технічних виробівIlustrowany informator miasta Lwowa… — S. 65.. За радянських часів тут працювали лабораторія механічних вимірювань комітету у справах мір та вимірювальних приладів, Обласний відділ сільського господарства, трест «Укрводбуду», згодом Обласне управління сільського господарства, обласна контора із заготівлі та збуту племінних і корисних тварин та коней і бюро державної бухгалтерської експертизи, нині тут містяться Державна фінансова інспекція у Львівській області, Почесне консульство ФРН, Західний офіс Держаудитслужби.

№ 9 — власником будинку на початку XX століття був Бронислав ЗдуньчикKsięga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 23.. Тут за Польщі діяла центральна каса для сільськогосподарських спілокKsięga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 366., Польське наукове товариство.Medyński… — S. 176..

№ 11 — будівля колишнього Крайового господарчого банкуMedyński… — S. 110, 179., споруджена у 1895—1903 роках, на розі нинішніх вулиць Костюшка та Листопадового Чину, за проєктом архітектора Юліуша Цибульського в стилі неоренесансу. Будинок у своєму плані має V-подібну конфігурацію. Скульптурний декор Антона Попеля. Нині тут міститься Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1605-м.

№ 14 — нині в будинку міститься бутик-готель «Family Residence».

№ 16 — власницею будинку на початку XX століття була Марія ЧерняковськаKsięga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 61.. У будинку міститься Львівський міський комітет профспілки працівників агропромислового комплексу, одне з приміщень на першому поверсі займає магазин одягу «Висока мода».

№ 18 — у цьому будинку за Польщі містився магазин «Млинотехніка»Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 59., а також торгували автошинами виробництва фірми «Sanok S.A.»Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 61., від радянських часів тут працює Львівське бюро подорожей та екскурсій, від часів незалежності — видавництва «Центр Європи», «English student» та магазин одягу «Актуаль».

№ 20 — нині на першому поверсі будинку міститься кафе кримськотатарської кухні «Янтик Кримський».

Відомі мешканці Валенюк Олег Васильович — український і канадський художник. Гром Лаврентій Борисович — український скульптор. Лесюк Любомир Іванович — український скульптор. Лесюк Олег Любомирович — український художник, скульптор, реставратор.

Примітки

Джерела

Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 506. — ISBN 83-88372-29-7. Medyński A. Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających / Aleksander Medyński. — Wyd. 2, przejrz. i uzupeł. — Lwów, 1937. — 216 s.

Посилання