Інститут книги () — національний заклад культури, головною метою його діяльності є популяризація книг зокрема й читання загалом, а також пропаганда польської літератури та мови у світі. З 1 квітня 2010 року Інститут книги займається ще й публікацією часописів про меценатство та про національну спадщину.
Історія Інститут книги був відкритий 11 січня 2004 року в Кракові на вул. Щепанській, створення якої було ініційовано міністром культури Вальдемаром Добровським. У 2006 році було створено варшавську філію Інституту книгиІнститут книги у Кракові «Платформа».
До 1 квітня 2016 року директором Інституту книги був Ґжеґож Ґауден. 4 квітня 2016 року на цю посаду був призначений Даріуш Яворський. Кшиштоф Келер став заступником директора .
2017 року Інститут почав реалізовувати проєкт «Польська полиця», який має на меті охопити читачів — як іноземних, так і польських — у різних країнах світу через місцеві публічні бібліотеки, пропагуючи знання про Польщу, польську культуру та історію, а також формування позитивного образу Польщі. «Польські полиці» були створені у Великобританії (2017), США (2019), Україні (2021).
2023 року в рамках проєкту «Польська полиця в Україні», який реалізується Інститутом у співпраці з Українським інститутом книги, понад 1400 публічних бібліотек України безкоштовно отримали комплекти із 20 нових книжок — перекладів українською мовою польської класичної та сучасної літератури для дорослих і дітей. Повний бюджет проєкту склав близько 150 тисяч євро. Всі угоди на видання книжок і доставку були укладені і профінансовані польською стороною.
Премія Трансатлантика З 2005 року Інститут книги фінансує премію «Трансатлантика» у розмірі 10 тисяч євро, нею нагороджуються видатні перекладачі польської літератури. Переможці:
2005: Генрик Береска 2006: Андерс Будеґорд 2007: Альбрехт Лемпп 2008: Ксенія Старосельська 2009: Бісерка Райчич 2010: П'єтро Маркезані 2011: Власта Дворжачкова 2012: Ї Лічжун 2013: Кароль Лесман 2014: Білл Джонстон 2015: Лоранс Дієвр 2016: Константін Джамбашу 2017: Лайош Пальфальві 2018: Антонія Ллойд-Джонс 2019: Гендрік Ліндепуу
Примітки
Посилання