Кри́щинці — село в Україні, у Тульчинській міській громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 1573 особи.

Історія Станом на 1885 рік у: колишньому власницькому селі Крищинці мешкало 1460 осіб, налічувалось 244 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 постоялих будинки та 3 млини. колишньому власницькому селі Захаряшівка Холодівської волості Брацлавського повіту Подільської губернії, мешкало 347 осіб, налічувалось 78 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок та водяний млин.

1892 в селах існувало відповідно 351 та 207 дворових господарств, проживало відповідно 1895 та 537 мешканців.

За переписом 1897 року кількість мешканців у: селі Крищинці зросла до 2234 осіб (1112 чоловічої статі та 1122 — жіночої), з яких 2189 — православної віри. селі Захаряшівка зросла до 670 осіб (328 чоловічої статі та 342 — жіночої), з яких 655 — православної віри. 7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.

В другій половині XX століття села об'єднані під назвою Крищинці.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Тульчинської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тульчинського району, село увійшло до складу новоутвореного Тульчинського району.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська155198.60%російська191.21%білоруська10.06%інші/не вказали20.13%Усього1573100%

Відомі люди Гончар Іван Тарасович — український гончар.

Посилання Погода в селі Крищинці

Примітки

Література

Крищи́нці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.658