Меле́тій Смотри́цький, також відомий як Максим Герасимович Смотрицький (, Смотрич — , Дермань) — письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор відомої свого часу в цілій Європі «Граматики слов'янської» (1619)Смотрицький Мелетій. Грамматіки славєнскиѣѧ правилноє Сѵнтагма // Історія українського правопису XVI—XX століття. Хрестоматія / НАН України, Інститут української мови; Упоряд.: В. В. Німчук, Н. В. Пуряєва; Передмова В. В. Німчука; Комент. та приміт. Н. В. Пуряєвої. — Київ: Наукова думка, 2004. — С. 32—38. — 584 с. — ISBN 966-00-0261-0., що систематизувала церковнослов'янську мову.
Життєпис Мелетій Смотрицький народився в родині руського (українського) православного шляхтича, письменника-полеміста Герасима Смотрицького, у містечку Смотрич, тепер селище Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, або ж у місті Кам'янці цієї ж області, чи в ОстрозіСас П. Смотрицький Мелетій… — С. 676..
Навчався в Острозькій школі, потім (1594–1600, за підтримки князя Василя Костянтина Острозького) — у Віленській академії єзуїтів. За інформацією, надісланою до Риму в 1630 році, його короткої біографії, закінчив «менші студії гуманістичні». Через занепокоєння батьків, родичів його релігійними переконаннями, отриманими під час навчання, був висланий навчатися до Німеччини — до шкіл протестантів. За рапортом папського нунція у Варшаві А. Сантакроче — був виключений з Академії через «схизму»Frick Dawid A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633)… — S. 357.; слухав лекції у Вроцлавському, Лейпцизькому, Віттенберзькому й Нюрнберзькому університетах як наставник (прецептор) молодого князя Богдана Соломирецького. Ймовірно, за кордоном одержав учений ступінь доктора медицини.
У 1601 році мешкав у маєтку князів Соломирецьких, де навчав молодих князів. Прізвище Соломирецький є серед записаних на навчання в Лейпцигу 1606 року. Близько 1608 року прибув до Вільна, де, ймовірно, викладав у братській школі. Був діячем Віленського православного братства, за його дорученням виступав з полемічними творами.Грицай М., Микитась В., Шолом Ф. Давня українська література. — К.: Вища школа, 1978. — 416 с. — С. 132.
Під псевдонімом Теофіл Ортолог 1610 року надрукував свій видатний полемічний твір «Тренос» («Θринос»). Приблизно в 1615–1618 роках викладав церковнослов'янську та латинську мови в Київській братській школі, був одним з перших її ректорів. У 1616 році виходить його переклад староукраїнською мовою «Євангелія учительного… Калиста»Eýa[n(g)e]lie učitelnoe: albo Kazană na kožduu ne(d)[e]lu i svăta Upočistyj. (Kalikst I (patriarcha ; ?-1363). — 1616 // Biblioteka Narodowa. У 1618 році повернувся до Вільна, де у Святодухівському монастирі постригся в ченці під ім'ям Мелетій.
1619 року в м. Єв'ї (Вевіс) біля Вільна вийшла друком його славнозвісна праця «Грамма́тіки Славе́нския пра́вилное Cv́нтагма». Деякі біографи Смотрицького пишуть, що у 1617–1620 роках він уклав лексикон (але жодних слідів словника не збереглося), раніше (1615 року) в Кельні опублікував граматику грецької мови. Брав участь у написанні «Букваря языка славенска», надрукованого 1618 року в Єв'ї.
Мелетій Смотрицький увів літеру ґ на позначення дзвінкого проривного задньоязикового приголосного та уживання букви й. Установив правила вживання літер на позначення голосних і приголосних, уживання великої літери, розділових знаків, переносу тощо. Чимало його правил орфографії та пунктуації зберігають чинність і в сучасній українській літературній мовіСмотрицький Мелетій // .
1620 року висвячений на православного архієпископа полоцького, єпископа вітебського й мстиславського. Ведучи мову про відродження православ'я в слов'янському світі, висловлювався за принесення в Московське царство православної вченостіГоробець В. М. Українсько-російські контакти початку раннього Нового часу // Україна і Росія в історичній ретроспективі: нариси в 3-х томах / Інститут історії України НАН України. — Київ: Наукова думка, 2004. — Т. 1..
Видав низку антиуніатських творів і налаштовував простолюд до переслідувань з'єднаних з Апостольським престолом у Римі. Саме з його діяльністю пов'язували загибель полоцького унійного архиєпископа Йосафата Кунцевича. У зв'язку з останнім на початку 1624 року Смотрицький вирушив з Києва в подорож на Схід (Константинополь, Палестина, Єгипет). Навесні 1625 року повернувся до Києва, розчарований побаченим занепадом Східної церкви, змінив свої переконання і приєднався до спільноти прихильників унії з Римом.
Влітку 1627 року перебував у Дермані на посаді архімандрита Дерманського монастиря, що знаходився на території володінь брацлавського воєводи князя Олександра Заславського, який був католиком. 6 липня 1627 року в маєтку Заславського в присутності київського унійного митрополита Йосифа Велямина Рутського склав визнання віри, написав листи до Папи Урбана VIII, кардинала О. Бандіні, Святої Канцелярії.
21–31 серпня 1627 року написав листа до патріарха Кирила Лукаріса з проханням детально пояснити Православну доктрину віри. Близько 8/18 вересня в Києві зустрівся, зокрема, з Іовом Борецьким і Петром Могилою. Перед Зеленими святами закінчив писати «Апологію». Брав участь у Синоді православної Церкви в Києві 13/23 серпня 1628 року з метою переконати ієрархів у правоті унійної ідеї. Але 14/24 серпня під час служби в Києво-Печерській лаврі всі православні єпископи прокляли «Апологію» М. Смотрицького, рукопис порвали, розкидали. Аби уникнути переслідувань, він публічно погодився з цим, але, покинувши Київ, далі працював для поширення унійної ідеї.
Папа Урбан VIII 5 червня 1631 року надав Мелетію Смотрицькому посаду (титул) ієраполітанського архієпископа, який є під юрисдикцією Антіохійського Патріарха.
Протягом 1628–1629 років видав декілька книжок, у яких обґрунтовував та аргументував свій учинок, агітував за справу церковного єднання (під опікою Риму), за скликання собору для примирення християн Русі з Римом.
Помер у 1633 році в селі Дермань (нині Здолбунівський район Рівненської області); похований у Дерманському монастирі. За спогадами його сповідника — єзуїта Войцеха Кортицького — перед смертю попросив дати йому папську буллу, яку йому дали через 5 годин після смерті. Кілька днів були марні спроби багатьох забрати її назад з холодної руки; це зробив Йосиф Рутський.Frick Dawid A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633)… — S. 361.
Мелетій Смотрицький використовував для написання своїх творів староукраїнську мову.
Твори «Тренос» / Θρηνος to iest Lament iedyney S. powszechney apostolskiey Wschodniey Cerkwie… — Wilno, 1610. Verificatia niewinności. Wilno, 1621. Передрук: АЮЗР. — Ч. 1. — T. 7. с. 279–344. Obrona Weryfikacji. Wilno, 1621. Передрук: АЮЗР. — Ч. 1. — T. 7. с. 345–442. Apologia. — Львів, 1628 (за сприяння Касіяна Саковича) . Переклад українською: Апологія паломництва до східних країв (пер. Ростислава Паранька). — Харків: Акта, 2020. Exethesis abo expostulatia, to jest rosprawa miedzy Apologią у Antidotem o ostanek błedow haereziy у kłamstw Zyzaniowych, Philaletowych, Orthologowych у Klerykowych uczyniona — Львів, друкарня Шеліги, 3.IV 1629. Αντιγραφη (Антиграфи) // Памятники полемической лит-ры, — СПб., 1903. — Кн. 3 (Русск. ист. библиотека, Т. 19); багатого мужа в Бозі велебного господина отця Леонтія Карповича, архімандрита общіа обителі при церкві Сошествія святого духа братства церковного Віленського православного гречеського // Пам'ятки братських шкіл в Україні. — К., 1988. Лямент у світа убогих на жалостноє преставленіє святолюбивого а в обої добродітелі багатого мужа в Бозі велебного господина отця Леонтія Карповича, архімандрита общіа обителі при церкві Сошествія святого духа братства церковного Віленського православного гречеського // Пам'ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988.
Посмертні перевидання творів Collected works of Meletij Smortyc'kyj / Harvard Library of Early Ukrainian Literature: Texts: Volume I. Cambridge (Massachusetts): Harvard University, 1987. ISBN 0-916458-20-2. The Jevanhelije učytelnoje of Meletij Smotryc'kyj / Harvard Library of Early Ukrainian Literature: Texts: Volume II. Cambridge (Massachusetts): Harvard University, 1987. ISBN 0-916458-21-0.
Вшанування пам'яті Вулиці Мелетія Смотрицького є у Борисполі, Кам'янці-Подільському, Києві, Львові, Рівному та Хмельницькому.
У місті Дніпро провулок Визволення перейменували на провулок Мелетія Смотрицького.
У місті Кривий Ріг вулицю Кибальчича перейменували на вулицю Мелетія Смотрицького.
Примітки
Література Німчук В. В. Смотрицький Мелетій // Сас П. Смотрицький Мелетій // В. Перевезій. Смотрицький Мелетій // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 670. — ISBN 978-966-611-818-2. Бабич Сергій. Творчість Мелетія Смотрицького у контексті раннього українського бароко. Монографія [у надзаг.: Львівська медієвістика. — Вип.2] / За редакцією проф. Богдани Криси. — Львів: Свічадо, 2008. — 180 с. Wakúlenko Serhii. A receção do sistema das partes de oração de Manuel Álvares na antiga gramaticografia ucraniana: o caso de Meletij Smotryc'kyj // 450 anos De intitutione grammatica libri tres. A gramática latino-portuguesa de Manuel Álvares no mundo moderno / Ed. por Rolf Kemmler, Gonçalo Fernandes. — Vila Real: Centro de Estudos em Letras da Universidade de Trás-os-Montes e Alto Douro, 2023. — P. 45–74. Голик Р. Тіло, душа і поділений світ: стереотипи раннього бароко у творчості Мелетія М. Смотрицького та Кирила Транквіліона Ставровецького. Біля джерел українського бароко: Збірник наукових праць. — Львів, 2010. — С. 134—163. Яковенко Н. Мелетій Смотрицький // Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К. : Видавництво «Україна», 1993. — 396 с. Кралюк П. М. Мелетій Смотрицький і українське духовно культурне відродження кінця XVI — початку XVII ст. — Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2007. — 208 с. Мицько І. З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. — К., 1990. Німчук В. В. Києво-Могилянська академія і розвиток укр. лінгвістики XVII — XIX ст. // Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов'янських народів. — К., 1988. Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї в Україні. — К., 1991. Соловій Мелетій М. Мелетій Смотрицький як письменник ч. І. — Рим, 1978. (+ ч. II.) Яременко П. К. Мелетій Смотрицький. Життя і творчість. — К., 1986; Frick Dawid A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — Tom ХХХІХ/3, zeszyt 162. — S. 356—362. Collected Works of Meletij Smotryc'kyj / With an Introduction by David A. Frick // Harvard Library of Early Ukrainian Literature. — Vol. I. — CambridgeMass, 1987. — 805 р. Короткий В. С. Творческий путь Мелетия Смотрицкого. — Минск, 1987. Прокошина Е. Мелетий Смотрицкий. — Минск, 1966. Щепанський В. В. Рецепція релігійної філософії Середньовіччя у «Треносі» М. Смотрицького: Дис. на здобуття канд. філос. наук. — Острог, 2015. — 195 с. Осинскій А. С. Мелетій Смотрицкій, Архіепископъ Полоцкій. — Киев: Тип. Акц. Об-ва «П. Барский в Киеве», 1912. — 155 с. (= Труды Киевской Духовной Академии. 1911, июль — август. Кн. VII—VIII. С. 425—466; 1911, сентябрь. Кн. IX. С. 40-86; 1911, октябрь. Кн. Х. С. 275—300; 1911, декабрь. Кн. ХІ. С. 405—432; Кн. ХІІ. С. 605—619.)
Посилання
Відскановані стародруки Мелетія Смотрицького // Polona.pl. Мелетій Смотрицький // Віртуальний музей НаУКМА — Києво-Могилянська академія. Смотрицький Мелетій // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — С. 212—215.