18-та панцергренадерська дивізія (Третій Рейх) () — панцергренадерська дивізія вермахту часів Другої світової війни.
Історія 18-та панцергренадерська дивізія сформована у червні 1943 року шляхом переформування 18-ї моторизованої дивізії, яка вела оборонні бої проти радянських військ на північному фланзі німецько-радянського фронту в районі озера Ільмень.
До її складу включили 118-й танковий батальйон, що мав на озброєнні 42 штурмових гармати StuG III. До літа 1944 року позиційні бої в районі Єльні, Невеля, Орші. У липні 1944 року входила до складу групи армій «Центр» в Білорусі, яка була практично повністю знищена в боях радянськими військами. Дивізія зазнала нищівних втрат у битві під Бобруйськом, рештки її були відведені до Сілезії, де протягом серпня-листопада 1944 року проводилися заходи відновлення боєздатності з'єднання.
Восени 1944 року 18-ту панцергренадерську дивізію відновили зі збереженням колишньої нумерації всіх частин і підрозділів, після чого знову повернули на німецько-радянський фронт.
У січні 1945 року вона входила до складу групи армій «Центр», що билася в Східній Пруссії. Вела бої на млавському напрямку, брала участь в проведенні контрудару в районі міста Лібштадт із метою відновлення сухопутного зв'язку Східної Пруссії з іншою частиною Німеччини. До середини лютого 1945 року дивізія була вдруге практично повністю розгромлена в боях і залишки евакуйовані морем для відновлення і поповнення.
Для відновлення дивізії використані особовий склад і техніка танкових дивізій «Гольштейн» і «Сілезія». При цьому дивізія отримала додатково 118-й змішаний танковий полк () у складі танкового і танково-гренадерського батальйонів, сформований на базі 118-го танкового батальйону і окремих підрозділів танкових дивізій «Гольштейн» і «Сілезія». Після відновлення дивізія була включена до складу 3-ї танкової армії групи армій «Вісла».
У квітні 1945 року після початку радянського наступу на Берлін, дивізія була перекинута до міста і вела бої на його підступах на околицях німецької столиці. 2 травня 1945 року залишки дивізії здалися радянським військам.
Командування
Командири Генерал-лейтенант Вернер фон Ердманнсдорфф () (23 червня — 9 серпня 1943) Генерал-лейтенант Курт Цутаферн () (9 серпня 1943 — 14 квітня 1944) Генерал-лейтенант Курт Ян () (14 квітня — 24 травня 1944) Генерал-лейтенант Курт Цутаферн (24 травня — 10 вересня 1944) Генерал-лейтенант, доктор Ганс Бельзен () (10 вересня 1944 — 1 січня 1945) Генерал-майор, доктор Йозеф Раух () (1 січня — 8 травня 1945)
Підпорядкованість ЧасКорпусАрміяГрупа армій (округ)Штаб Перше формування 1943 23 червня формування Група армій «Північ» Ільмень 23 липня — 3-тя ТА Група армій «Центр» Єльня 31 липня — 4-та армія Група армій «Центр» Єльня 8 серпня 39-й тк 4-та армія Група армій «Центр» Єльня 27 вересня 27-й ак 4-та армія Група армій «Центр» Єльня 7 грудня 39-й тк 4-та армія Група армій «Центр» Невель, Орша 1944 січень 27-й ак 4-та армія Група армій «Центр» Орша лютий 12-й ак 4-та армія Група армій «Центр» Орша липень
Група армій «Центр» Березино Друге формування вересень
Сілезія листопад резерв
ОКГ Сілезія грудень — 4-та армія Група армій «Центр» Східна Пруссія 1945 січень — 4-та армія Група армій «Центр» Східна Пруссія лютий 6-й ак 4-та армія Група армій «Північ» Східна Пруссія Третє формування квітень
Група армій «Вісла» Північна Німеччина
Склад 19431944 (I)1944 (II)1945 30-й гренадерський полк 30-й панцергренадерський полк 51-й гренадерський полк — 51-й панцергренадерський полк 118-й танковий розвідувальний батальйонPanzer-Aufklärungs-Abteilung 118 118-й танковий батальйонPanzer-Abteilung 118 118-й змішаний танковий полкgemischtes Panzer-Regiment 118 18-й артилерійський полк — 18-й артилерійський полк 18-й протитанковий дивізіонPanzerjäger-Abteilung 18 300-й зенітний дивізіонHeeres-Flakartilerie-Abteilung 300 — 18-й інженерний батальйон 18-й панцергренадерський дивізійний зв'язкуPanzergrenadier-Divisions-Nachrichten-Abteilung 18 Допоміжні частини 18-ї панцергренадерської дивізії 18-й навчально-польовий батальйонFeldersatz-Bataillon 18
Нагороджені дивізії Нагороджені дивізіїHolders of high awards — у тому числі кавалери 18-ї моторизованої дивізії Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника 29 листопада 1941 — 2-й батальйон 51-го моторизованого полку за дії 8 вересня 1941 (32) 29 листопада 1941 — штабна рота 51-го моторизованого полку за дії 8 вересня 1941 (33) 16 травня 1942 — 9-та рота 51-го моторизованого полку за дії 8 вересня 1941 (67) 16 травня 1942 — 15-та рота 30-го моторизованого полку за дії 20 вересня 1941 (68) 16 травня 1942 — 1-й батальйон 30-го моторизованого полку за дії 14 лютого 1942 (106) 28 листопада 1942 — 10-та рота 30-го моторизованого полку за дії 1 червня 1942 (261)
Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті 2
Кавалери Золотого Німецького Хреста 92
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста 27 (у тому числі — 1 неофіційний)
Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ» 31
Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (9) Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (2)
Див. також 18-та добровольча танко-гренадерська дивізія СС «Горст Вессель» Танкова дивізія вермахту Гайлігенбайлський котел Апатін-Капошварська операція Східно-Померанська операція
Посилання
18.Panzergrenadier-Division
18. Infanterie-Division / 18. Infanterie-Division (mot.) / 18. Panzergrenadier-Division 18-я панцер-гренадерская дивизия/ 18. Panzer-Grenadier-Division
Література Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-811-73416-1. Lohn der Tapferkeit. Aus der Geschichte des Artillerie-Regiment 18 der 18. Infanterie-Division/18. Panzergrenadier-Division Liegnitz Teil 1 — 3 — Joachim Engelmann, Oldenburg/Oldenburg o.J. (1979—1985), 395 Seiten und un-nummerierte Anlagen (Text- und Bildbeilagen) Die 18. Infanterie- und Panzergrenadier-Division 1934—1945 (Bildband) — Joachim Engelmann, Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1984
Примітки Виноски
Джерела