«Хлопчина» () — радянський художній фільм режисера Айварса Фрейманіса, знятий за мотивами «Білої книги» Яніса Яунсудрабіньша на Ризькій кіностудії у 1977 році. Володар призу за кращий повнометражний ігровий фільм національного кінофестивалю «Великий Кристап»

Сюжет На далекому хуторі сім'я маленького Янциса орендує будинок і невелику ділянку землі. Дід — міцний кремезний чоловік, який міг відмовити у своїй повазі до людини, у якій бачив природну слабкість. Виключенням не був навіть Янцис. Бабуся стала багато в чому рідніше матері, яка після смерті чоловіка втратила почуття родини. Крім господарів, на хуторі жили наймичка Мара і її наречений Мікс, а також кульгавий Юркс — безтурботний жебрак каліка, друг Янциса. Як на свій вік міцний і рухливий, він справлявся з будь-якою роботою, на радість господаря, задовольняючись малим і не вимагаючи нічого натомість. Настав Новий Рік з його ворожінням і рядженими. Після свята — довга зима. Взуття у Янциса не було, і він всю зиму провів біля заледенілого вікна. Весна. На Великдень приймають гостей. Природа прокинулася, дід приніс з лісу банку з пахучим березовим соком. Піднялися трави, і хлопчик став водити на луг їх єдину корову. Літо — пора сінокосу. Янцис ніякої важливої ​​роботи не робив, але намагався скрізь встигнути і всім допомогти. Іноді йому здавалося, що без нього просто неможливо обійтися. Настало свято Ліго. З сином хазяїна, який був на вісім років старше, Янцис дружив. Але коли в гості приїхали багаті родичі з сином Отіньшем, дружби наче й не було — обидва лобуря зло пожартували над бідним сусідом. В самому кінці літа у господині народився син. Додалося клопотів, треба було няньчити і колисати примхливе немовля. Осінь — прекрасний, але і жорстокий час, коли у всіх селянських дворах заколюють худобу. Глибокої ночі доводилося вставати з ліжка — в клуні чекав величезний оберемок свіжого льону. Янцис готовий був віддати все на світі за зайву годину сну, але він йшов, щоб день за днем ​​одноманітно і сумно поганяти втомленого коня. Помер кульгавий Юркс, закінчивши своє довге, бідолашне життя. Сумні поминки Юркса замінили веселе святкування весілля Мари і Мікса. Пройшла ще одна зима, остання на цьому хуторі. Термін найму скінчився, і хлопчина з матір'ю вирушили в дорогу — шукати іншого господаря і інший дах над головою.

У ролях

Індар Лацис — Янцис Мара Ренце — мати Янциса Зігріда Лоренц — бабуся Янциса Петеріс Мартінсон — дід Янциса Едгар Лієпіньш — кульгавий Юркс Улдіс Ваздікс — хазяїн хутора Астріда Вецвагаре — хазяйка хутора Айгарс Гертнерс — хазяйський син Арія Стурніеце — Мара Роландс Загорскіс — Мікс Райтіс Пасторс — Отіньш Ромуалдс Анцанс — батько Імантс Адерманіс — епізод Освальд Берзіньш — епізод Гунар Плаценс — епізод Андрейс Жагарс — епізод Бієрантс Ігнатс — епізод Юріс Лайвіньш — епізод Яніс Лусенс — епізод Каспарс Пуце — епізод Ілзе Рудолфа — епізод Ілзе Ваздіка — епізод

Знімальна група

Автори сценарію: Імант Зієдоніс, Айварс Фрейманіс Режисер-постановник: Айварс Фрейманіс Оператор-постановник: Давіс Сіманіс Композитор: Мартіньш Браунс Художник-постановник: Інара Антоне Звукооператор: Ігор Яковлєв Режисер: Болеслав Ружс Оператор: Валдемар Ємельянов Художній керівник: Роланд Калниньш Художник-декоратор: Вісвалдіс Трейс Художник по костюмам: Айна Фрішфелде, Ілга Кришевича Художник-гример: Еліта Скринджевська Монтажер: Ліене Баліня Редактор: Антон Брок Музичний редактор: Микола Золотонос Майстер по освітленню: Ірина Дзірланга Асистенти режисера: Олександр Жуковскіс, Еріка Буркевича, Беніта Лаце Асистенти оператора: Алвіс Менготс, Айварс Дамбекалнс Асистент художника: Юріс Байкс Помічник режисера: Алдона Гуте Адміністративна група: Алдіс Мігла, Анда Матісоне, Яніс Грунте Директор: Лілія Лієпиня

Посилання