Хететиди () — вимерла група колоніальних морських безхребетних тварин, відомих переважно за вапняковими скелетами. У старій систематиці їх часто розглядали як підклас коралових поліпів або гідроїдних; у сучасній палеонтології хететидів переважно відносять до губок (Porifera).

Існували від ордовику до кайнозою; найчастіше вони трапляються у відкладах кам'яновугільного періоду та крейди.

Будова Хететиди були колоніальними організмами. Їхні колонії могли мати сферичну, напівсферичну, пластинчасту або масивну форму й досягати від кількох сантиметрів до кількох десятків сантиметрів у поперечнику. Колонія складалася з великої кількості тісно прилеглих одна до одної тонких трубчастих структур — коралітів, або трубочок, із вапняковими стінками. Діаметр таких трубочок становив приблизно 0,15—1,2 мм >. Усередині трубочок розташовувалися численні горизонтальні перегородки (днища). У поперечному перерізі колонія мала характерну сітчасту структуру, що є однією з основних ознак, за якими хететидів визначають у викопному матеріалі.

Спосіб життя Хететиди були морськими бентосними організмами, які жили переважно на мілководді та прикріплювалися до морського дна. Масивні колонії могли брати участь у формуванні біогенних вапняків, біогермів і біостромів. Особливо значного поширення вони набули в кам'яновугільному морі.

У кам'яновугільних відкладах Донецького басейну хететиди разом із коралами утворювали біоморфні та грубоуламкові вапняки. Такі утворення розглядаються як свідчення сприятливих для біогенної седиментації умов і розвитку біогенних споруд.

Геологічна історія Найдавніші представники групи відомі з ордовицьких відкладів. Вони пережили значні зміни морських екосистем протягом палеозою та мезозою і були особливо поширені в середньому та верхньому карбоні (пенсильванії). Значна кількість їхніх решток також відома з крейдових відкладів.

У старій літературі часові межі існування хететидів визначали по-різному: зокрема, їх описували як групу, що існувала від ордовику до еоцену. Новіші українські палеонтологічні джерела наводять ширший діапазон — до міоцену.

Систематика Традиційно хететидів зближували з кишковопорожнинними (Coelenterata), зокрема з гідроїдними. У такій системі їх розглядали як окремий підклас Chaetetida класу Hydrozoa.

Однак дослідження морфології та мікроструктури скелета привели до перегляду їхнього систематичного положення. Значна частина сучасних дослідників відносить хететидів до губок (Porifera). Через це назву Chaetetida доцільно розглядати насамперед як палеонтологічну групу, а її точний таксономічний ранг і спорідненість залишаються дискусійними.

Представники До хететидів належали численні викопні роди. Найвідомішим є Chaetetes, від назви якого походить назва групи. До хететидного типу належать численні викопні та сучасні гіперкальциновані губки з характерним трубчастим скелетом. Серед родів, які розглядаються в класифікації Рональда Веста (2011 рік), є Chaetetes, Chaetetella, Chaetetipora, Acanthochaetetes, Atrochaetetes, Blastochaetetes, Bauneia, Ceratoporella та Merlia.

Література

Огар В. В. Кам’яновугільні корали і губки з екзотичної брили околиць с. Трудолюбівка (Гірський Крим) // Матеріали XXXV сесії Палеонтологічного товариства НАН України. — Київ, 2014. — С. 42.

Примітки