Володимир Андрійович Да́нченко (21 квітня 1914, Маріуполь — 17 грудня 1967, Львів) — український радянський актор. Чоловік актриси Віри Полінської, батько режисера Сергія Данченка. Народний артист Української РСР (1954).
Життєпис Народився року в місті Маріуполі (тепер Донецька область, Україна) у родині робітника. Брав участь у самодіяльності. 1931 року прийнятий до трупи запорізького (нині львівського) театру імені Заньковецької. З 1933-го навчався у Київський театральному інституті, який закінчив 1937-го. У цьому ж році повернувся до театру ім. Заньковецкої. Член ВКП(б) з 1940 року.
Під час німецько-радянської війни перебував з театром в евакуації та брав участь у фронтових бригадах.
Викладав у Київському державному інституті культури. Знімався у кіноkino-teatr.ru. .
Помер у Львові 17 грудня 1967 року. Похований на Личаківському цвинтарі.
Ролі в театрі Львівський драматичний театр ім. Марії Заньковецької «Платон Кречет» Олександра Корнійчука — Платон Кречет «Крила» Олександра Корнійчука — Ромодан «За тих, хто в морі!» Бориса Лавреньова — Максимов — «Фауст і смерть» Олександра Левади; реж. Борис Тягно — Ярослав «Кадри» Івана Микитенка — Крижень «Назар Стодоля» за однойменною п'єсою Тараса Шевченка — Назар Стодоля «Лісова пісня» за однойменною п'єсою Лесі Українки — Лукаш «Вий, вітерець!» Яніса Райніса — Улдіс «Заради сімейного вогнища» за Іваном Франком — Антось «Родина злочинця» Паоло Джакометті — Коррадо «Лисиця й виноград» Гільєрме Фігейредо — Езоп «Без вини винні» Олександра Островського — Незнамов «Три сестри» за однойменною п'єсою Антона Чехова — Тузенбах
Фільмографія — «Мрії здійснюються» — Ілля Коршунов — «Здрастуй, Гнате!» — генерал
Відзнаки 1951, 30 червня — Орден Трудового Червоного Прапора 1951 — Заслужений артист УРСР 1954 — Народний артист Української РСР 1960, 24 листопада — Орден «Знак Пошани»
Примітки
Література Театральна енциклопедія . — Москва, 1961. — сторінка 134 ; Данченко Володимир Андрійович // ; Данченки // ; Данченко Володимир Андрійович // ;