Дешко́виця — село в Україні, у Закарпатській області, Хустському районі. Входить до складу Іршавської міської громади.

Назва Назва Deskófalva вперше згадується в 1581 році у грамоті, коли господар території між потоком Сіго і горою Стремтура Гаспар Магочі запросив Андраша Дешко заселити цю територію.

У 1672 році згадувався тодішній священик села Ласло Пап.

Герб На синьому вістрі золота церква, обабіч у золотих полях – по пурпуровій 8 - променевій зірці. Прапор: квадратне полотнище, з нижніх кутів до середини верхнього краю йде синій клин, на якому жовта церква, обабіч на жовтих полях по пурпуровій 8-променевій зірці. Церква уособлює місцеву пам’ятку архітектури національного значення – церкву Покрови Богородиці. Пурпурові 8-променеві зірки є богородичними символами. Золоте (на прапорі – жовте) поле означає щедрість та добробут.Шановні жителі сіл Брід, Дешковиця, Загаття, Кобалевиця, Климовиця та Осій, ознайомтесь із проєктами символіки

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 619 осіб, з яких 299 чоловіків та 320 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 690 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,57 % російська 0,29 % молдовська 0,14 %

Пам'ятки У селі збереглася пам'ятка архітектури національного значення — дерев'яна церква Покрови Богородиці, збудована у XVIII ст. і перебудована у 1839 р.

Про священика згадують у 1672 р. Згадка про дерев'яну церкву належить до 1699 р. та 1778 р.

Теперішню дерев'яну церкву збудовано з дуба в селі Сільце в першій половині XVIII ст. Тоді вона була триверхою церквою бойківського або лемківського типу. З того часу збереглися зруби, два заломи колишнього шатрового верху над навою, шатрова стеля над вівтарем.

Храм перевезено в Дешковицю в 1839 році і перебудовано в стилі барокової базиліки. Про це зберігся напис на одвірку: «СЕЙ ДОМЪ БОЖІЙ КУПЛЕНЫЙ ОТ ВЕСИ СІЛЕЦКОЙ ДО ВІСИ ДЕШКОВИЦІ И СОЗДАНЪ POKY БОЖАГО AWЛΘ (1839) МЕСЯЦА ОКТОБРА».

До головного фасаду бабинця майстерно прибудовано двоярусну каркасну галерею. Над бабинцем височіє квадратна в плані вежа з глухим підсябиттям і двоярусним бароковим завершенням. Усередині бабинець має плоску стелю. Підлогу викладено плитами пісковика. На зрубі зберігався хрест з написом — АФНД (1554) Мешко Иван. Храм ремонтували в 1927 р.

Каркасна двоярусна дерев'яна дзвіниця Покровської церкви, збудована, очевидно, в 1839 p., належить до найцікавіших пам'яток цього жанру.

Додатково: Покровська церква

Культура. Релігія У Дешковиці, мешкає більша частина місцевої громади ноахідів, деякі родини живуть також в Іршаві та інших селах району; усього ця громада налічує біля 100 родин.

Відомі уродженці Дешко Андрій Петрович (1816—1874) — педагог, історик, етнограф, фольклорист, літератор, який у 1856 році видав першу в р.імперії угорську граматику кіриллицею. Іванчо Мігаль Балінтович (* 1942) — український майстер різьблення по дереву.

Туристичні місця дерев'яний храм Покрови Богородиці, збудований у XVIII ст. синагога Бней Ноах юдейське кладовище

Примітки

Посилання

Погода в селі Церква у Дешковиці на сайті «Дерев'яні храми України»