Карл III (, Нансі — , Нансі) — герцог Лотаринзький з 1545 року до своєї смерті. Як нащадок Герхарда I він повинен був бути Карлом II, але лотаринзькі історики, бажаючи приписати герцогам Лотаринзьким спорідненість з Каролінгами, включили в нумерацію Карла I з династії Каролінгів.

Життєпис Старший син герцога Лотарингії Франсуа I і Христини Данської. Карл став герцогом в 1545 році у віці 2 років. Регентами при ньому були призначені його мати і дядько Нікола Лотаринзький. У 1552 році король Франції Генріх II під час своєї «німецької подорожі» приєднав до Франції Мец, Туль і Верден і був проїздом в Нансі. Він з невдоволенням відзначив австрійський вплив регентки Христини, племінниці імператора Карла V. Усунувши її, він призначив Ніколу єдиним регентом. Також, незважаючи на благання герцогині, король відвіз Карла в Париж, щоб той отримав освіту, яка б відповідала французьким інтересам.

22 січня 1559 року в Парижі Карл одружився з дочкою короля Клод Французькою, другою дочкою Генріха II і Катерини Медичі. Він зберігав дружні відносини зі своїми шуринами, королями Франції. У той же час, за прикладом своїх попередників, Карл підтримував нейтралітет між Францією і Священною Римською імперією.

Ревний католик, Карл противився думки, що гугенот Генріх Наваррський може стати королем Франції. Саме тоді архідиякон Франсуа Розьер з Тульського єпископства надав книгу, в якій стверджував що герцоги Лотаринзькі є нащадками Каролінгів, це дозволило Карлу претендувати на трон. Сен-Жерменський мир, перехід в католицтво Генріха Наваррського і його коронація поклали кінець релігійним війнам. Мир був скріплений весіллям старшого сина Карла, Генріха і сестри короля, Катерини.

Незважаючи на п'ять років війн, правління Карла III було епохою процвітання і підйому. Разом з кардиналом Карлом Лотаринзьким він заснував університет в Понт-а-Муссон. Герцог розширив Нансі, створивши нову частину міста, в чотири рази більше старої. Карл III помер в 1608 році у віці 65 років. Йому були влаштовані пишні похорони, що знайшло відображення в численних гравюрах.

Родина Дружина — Клод Французька, друга дочка Генріха II і Катерини Медичі.

Діти:

Генріх (1563—1624), герцог Лотарингії і Бара; Христина (1565—1637), в 1587 стала дружиною Фердинанда I Медічі, великого герцога Тоскани ; Карл (1567—1607), кардинал Лотаринзький, єпископ Меца з 1578 і Страсбурга з 1604; Антуанетта (1568—1610), в 1599 стала дружиною Йоганна-Вільгельма, герцога Юліх-Берга ; Анна (1569—1676) Франсуа (1572—1632), герцог Лотарингії і де Бар; Катерина (1573—1648), настоятелька абатства Ремірмон ; Єлизавета (1575—1636), в 1599 стала дружиною Максиміліана I, курфюрста Баварії ; Клод (1575—1576)

Генеалогія

Карл III в мистецтві На першому в історії міжнародному Мадридському шаховому турнірі 1575 року, проведеному Філіпом II за участю італійських і іспанських шахістів, Карла III зобразив італійський художник-академіст Луїджі Муссіні. Насправді присутність Карла III на турнірі не зафіксовано документально.

Примітки

Посилання Гравюри похорону Карла III