Березо́вський Бори́с Абра́мович  — радянський та російський математик, підприємець, олігарх, політик і державний діяч. Доктор технічних наук, член-кореспондент Російської академії наук. На початку політичної кар'єри Путіна був його другом і фундатором, але після проявів диктаторських рис Путіна на посаді президента РФ став його критиком, а і опозиціонером режиму Путіна. Політичний емігрант, утікач; протягом останніх років жив у Великій Британії, підтримував та фінансував критиків путінського режиму.

У РФ був оголошений у розшук за звинуваченням у «шахрайстві та спробі силового захоплення влади». Причетність Березовського до фінансування деяких українських політиків свого часу набула великого розголосу і в Україні. У 1997 журнал Forbes оцінював його статки у $3 млрд, але в еміграції він втратив свої багатства і вплив.

23 березня 2013 року Березовського було знайдено мертвим в його будинку поблизу міста Аскот в графстві Беркшир, Англія. Згідно з даними розтину, причиною смерті стало повішення, на тілі не було знайдено ознак насильницької боротьби При цьому. слідчий заявив, що він не мав достатніх підстав вважати це самогубством. Патологоанат Міністерства внутрішніх справ доктор Саймон Пул, що проводив розтин, сказав, що немає нічого, що вказувало б на причетність до цієї смерті сторонніх людей.

Але професор Бернд Брінкманн, який займається справами про повішення та удушення, заявив, що сліди на шиї Березовського не могли бути результатом самоповішення. На користь версії про вбивство свідчив і нетиповий слід на шиї та вираз обличчя жертви. Висувалася гіпотеза, що на Березовського зненацька напали і швидко вбили, через що на тілі жертви відсутні сліди боротьби.

Біографія Батько — Абрам Маркович Березовський, був інженером-будівельником з Томська, що працював на заводах з виробництва будматеріалів. Мати — Ганна Олександрівна Гельман, працювала лаборантом в Інституті педіатрії Академії медичних наук СРСР. Батьки Березовського одружилися 17 серпня 1943 року.

Автор більш ніж 100 наукових робіт і низки монографій («Бінарні відношення в багатокритерійній оптимізації» (М., 1981), «Завдання якнайкращого вибору» (М., 1984), «Багатокритерійна оптимізація;— математичні аспекти» (М., 1989) і ін.). 1983 року захистив докторську дисертацію «Розробка теоретичних основ алгоритмізації ухвалення передпроектних рішень і їх застосування» за фахом «Технічна кібернетика і теорія інформації».

З 1991 року — член-кореспондент Російської академії наук, член Міжнародного наукового товариства з теорії ухвалення рішень, засновник Міжнародного наукового фонду. Нагороджений премією Ленінського комсомолу і Міжнародним орденом Святого Костянтина Великого. У 1970-80-х роках працював в НДІ випробувальних машин, Гідрометеорологічному науково-дослідному центрі, Інституті проблем управління АН СРСР.

Бізнес У 1989 році заснував «Логоваз» — компанію, що займалася продажем автомобілів ВАЗ. 1991 року компанія «ЛОГОВАЗ» отримала статус офіційного імпортера автомобілів Мерседес-бенц в СРСР. З 1992 р.— голова ради директорів Об'єднаного банку. У 1994—1997 рр. очолював «Автомобільний Всеросійський Альянс» (AVVA), створений для збору засобів на здійснення проекту будівництва заводу з випуску дешевих «народних автомобілів». За даними керівництва альянсу, в результаті розміщення своїх акцій AVVA виручила близько 20 млн доларів США. Були зроблені малі проекти, в тому числі з виробництва в Латинській Америці і Єгипті. У вересні 2002 року відбулося відкриття заводу «Автоваз — Дженерал Моторз».ВАТ «АВВА»: Про компанію . У січні 1995 року брав участь в створенні Суспільного російського телебачення і увійшов до ради директорів ОРТ. З 1995 року — акціонер Московської незалежної мовної корпорації (ТБ-6). З 1996 року — член ради директорів «Сибірської нафтової компанії» («Сибнефть»).

Політична діяльність У 1996—1997 рр. — заступник секретаря Ради безпеки РФ. У 1998—1999 рр. — виконавчий секретар СНД. У 1999—2000 рр. — депутат Державної думи Росії від Карачаєво-Черкесії (від мандата відмовився за власною ініціативою).

За твердженнями самого Березовського, він зіграв вирішальну роль у приході Путіна до влади в 1999 році«Я хочу…-- зам'явся Путін.-- Я хочу бути Березовським» // Витяг з книги А. Гольдфарба і Марини Литвиненко смерть диссидента (Alex Goldfarb, Marina Litvinenko. death of а Dissident: The Poisoning of Alexander Litvinenko and the Return of the KGB) Коммерсант' Влада № 22 за 11.06.2007 грамів..

Кримінальні справи і звинувачення

Позов до Абрамовича Борис Березовський особисто вручив Роману Абрамовичу повістку до суду, пише в неділю британська газета The Daily Mail.Battle of the oligarchs… the amazing showdown between Roman Abramovich and his arch rival{ref-en} //The Daily MailБерезовський особисто вручив Абрамовичу позов //dp.RU За даними видання, Березовський вважає, що його колишній партнер із трьох великих російських компаній винен йому близько п'яти мільярдів фунтів стерлінгів. Згідно з британською судовою системою подібні повідомлення можна вручити власноручно, щоб прискорити процес, проте Березовському не вдавалося зробити цього вже протягом півроку. Як відзначає газета, події, що відбувалися в п'ятницю на одній з вулиць Лондона, швидше нагадували сцену з бойовика, ніж процесуальну формальність. Березовський, здійснюючи покупки в магазині «Dolce&gabbana», побачив у сусідньому магазині Hermes, Романа Абрамовича і негайно послав своїх охоронців за необхідними паперами в лімузин. Після цього Березовський пішов у магазин, але охоронці Абрамовича йому перешкодили. Поки стосунки з ними з'ясовували охоронці Березовського, колишньому олігархові все ж таки вдалося пройти до колишнього партнера.

Березовський сказав Абрамовичу: «У мене для тебе подаруночок. Це тобі від мене», але коли передав документи, то Абрамович прибрав руки за спину і документи впали на підлогу.Березовский лично вручил Абрамовичу повестку в суд //Лента.ру Адвокати Бориса Абрамовича заявили, що дану подію зафіксували камери спостереження і позов за британськими законами вважається врученим.

Пізніше в інтерв'ю ізраїльському інформаційному агентству «Курсор» Березовський визнав, що позов стосувався компаній ОРТ, «Сибнефть» і «Російський алюміній».

30 грудня 1996 року в журналі «Forbes» опублікована стаття Пола Хлебнікова «Хрещений батько Кремля?», у якій Борис Березовський (на той момент, заступник секретаря Ради безпеки РФ) був звинувачений в причетності до вбивства журналіста Владислава Лістьєва. 12 лютого 1997 року Березовський через Високий суд Англії зажадав спростування. 6 березня 2003 року сторони уклали мирову угоду, за якою «Forbes» визнав опубліковані звинувачення не відповідними дійсності і вніс відповідну примітку до web-архіву журналу.

6 квітня 1999 року Генпрокуратура РФ оголосила Бориса Березовського в розшук і видала санкцію на його арешт як обвинувачуваному у справі авіакомпанії «Аерофлот» — звинувачення включало «незаконне підприємництво» і «відмивання незаконно нажитих коштів». 5 листопада 1999 року звинувачення були зняті.

1 листопада 2000 року прокуратура оголосила про намір пред'явити Березовському звинувачення в розкраданні державних коштів в рамках справи «Аерофлоту». Березовський, що перебував тоді за кордоном, вирішив не повертатися до Росії.

20 вересня 2001 року Березовського оголосили у федеральний розшук і пред'явили йому заочне звинувачення в одній із справ, виділених із справ «Аерофлоту», за трьома пунктам: «пособництво в шахрайстві», «неповернення з-за кордону валютної виручки» і «відмивання грошей».

У жовтні 2003 року британський журнал «Eurobusiness» опублікував статтю «Епоха баронів-розбійників», в якій Борис Березовський був звинувачений в причетності до вбивства лідера партії «Ліберальна Росія» Сергія Юшенкова і отриманні незаконних доходів через компанію «ЛОГОВАЗ». Березовський подав позов до Високого суду Англії, де «Eurobusiness» не зміг довести обґрунтованість своїх звинувачень. 30 жовтня 2003 року журнал вибачився перед Березовським і виплатив компенсацію у розмірі 10 тис. фунтів стерлінгів.

28 жовтня 2004 року в ток-шоу «До бар'єру» на телеканалі НТВ керівник «Альфа-груп» Михайло Фрідман заявив, що Борис Березовський погрожував йому в 1999 році. 31 березня 2005 року Березовський подав до Високого суду Англії позов до Михайла Фрідмана з вимогами відшкодувати збитки. 26 травня 2006 року суд присяжних зобов'язав Фрідмана виплатити Березовському 50 тисяч фунтів стерлінгів.

2 липня 2007 Савеловський суд Москви приступив до слухань справи за заочним звинуваченням Березовського в розкраданні 214 млн рублів у авіакомпанії «Аерофлот».Березовський офіційно визнаний революціонером: звинувачений в спробі захоплення влади в Росії Newsru.com 2 липня 2007 Підсудний заборонив своїм адвокатам брати участь в заочному процесі, який він вважав «фарсом». Правова підстава для заочного слухання за даним звинуваченням викликає сумніви, оскільки пункт 5 статті 247 КПК РФ передбачає таку можливість лише для «виняткових випадків за кримінальними справами при тяжких і особливо тяжких злочинах».

13 липня 2007 Федеральний суд Бразилії прийняв ухвалу про видачу ордера на арешт Бориса Березовського, директорів компанії Media Sports Investments (MSI) Киа Джурабчиана і Нояна Стегну, а також декількох керівників футбольного клубу «Корінтіанс» за звинуваченням у відмиванні грошей. Бразильські власті звернулися в Інтерпол з проханням про арешт Бориса Березовського і інших обвинувачених.

28 серпня 2007 голова Слідчого комітету при прокуратурі РФ Олександр Бастрикин повідомив журналістів, що податкова поліція Нідерландів порушила проти Бориса Березовського кримінальну справу про «легалізацію злочинно нажитих доходів у Західній Європі». Він також нагадав, що на початку серпня 2007 Басманний суд знов видав санкцію на арешт Березовського у зв'язку зі звинуваченням в організації в 1997 році розкрадання шляхом шахрайства кредиту в 13 млн доларів у банку «Сбс-агро», який був витрачений «на купівлю нерухомості на середземноморському узбережжі Франції». 20 липня 2007 генпрокуратура РФ ухвалила рішення про притягнення Березовського як обвинуваченого. Басманний суд у зв'язку з цим наклав арешт на віллу Березовського у Франції.

За словами Бастрикіна, проти Березовського готується ще одна справа відносно «розкрадання грошових коштів АВТОВАЗа, обміну захоплених у полон на дагестано-чеченській межі омоновців на засуджених чеченців і легалізації злочинно нажитих грошових коштів».

29 листопада 2007 року Савеловський суд Москви засудив Березовського заочно на 6 років в'язниці загального режиму і визнав «винним в розкраданні 215 млн рублів компанії „Аерофлот“».

Еміграція

Мешкання в Англії З 2001 року проживав в Лондоні. Був акціонером компанії, яку створив Ніл Буш, — брат Джорджа Буша-молодшого, президента США.

У 2003 році Генпрокуратура РФ намагалася добитися видачі Березовського на підставі кримінальної справи за ст. 147 КК РФ (шахрайство). Ця справа була порушена Генпрокуратурою ще 6 серпня 2002 року. (Березовського звинувачували в розкраданні більш ніж 2300 автомобілів «автовазу» при проведенні Логовазом в 1994—1995 роках залікової операції з Автовазом і адміністрацією області Самари). Його оголосили в міжнародний розшук.

24 березня 2003 лондонська поліція затримала Березовського, але незабаром звільнила під грошову заставу. 1 червня Лондонський магістратський суд відхилив запит про екстрадицію на тій підставі, що Березовський попросив у Великій Британії політичного притулку, і таким чином він перебував під захистом Женевських конвенцій. 10 вересня 2003року міністр внутрішніх справ Великої Британії Девід Бланкетт підписав розпорядження про надання Березовському політичного притулку, обґрунтувавши це рішення тим, що в Росії йому може загрожувати політичне переслідування.Березовський: у крузі другому //весті тижні. Телеканал «Росія»Березовський отримав політпритулок в Британії //Б-б-си