Віктор Семенович Довбищенко ( , Харків — 24 вересня 1953, Київ) — український радянський режисер, театрознавець, педагог, заслужений артист УРСР (1946).
Життєпис Народився 21 жовтня (3 листопада) 1910 року у Харкові.
У 1932 р. закінчив акторський факультет Харківського музично-драматичного інституту (викладач І. Мар'яненко), у 1934 р. — режисерський факультет цього вишу (викладач В. Василько).
Працював у Харкові: у 1927–1930 рр. режисером у студії «Слово», у 1930–1931 рр. - режисером радіо-театру, у 1931–1934 рр. - режисером Червонозаводського українського драматичного театру (від 1933 — у м. Сталіно, нині Донецьк).
У 1935–1938 рр. працював режисером Київської кіностудії художніх фільмів. Допомагав О. Довженку у зйомках фільму «Щорс» (1939); зняв докуменальний фільм «Кандидат».
У 1938–1939 рр. був головним режисером Харківського театру ім. Ленінського комсомолу, у 1939–1941 — Одеського театру Революції; у 1941–1942 рр. — художнім керівником Кабардинського драматичного театру, у 1941–1944 — Ворошиловградського драматичного театру ім. О. Островського, 1947–52 — Київ. ТЮГу.
У 1947—1952 роках — художній керівник Київського театру юного глядача.
З 1932 р. викладав в театральних закладах Харкова, Києва, Одеси, Ворошиловграда, зокрема, у 1947—1953 — у Київському інституті театрального мистецтва.
Упорядник хрестоматій «Поради режисера» (1948), «Про мистецтво режисера» (1948), «Про мистецтво театру» (1954, у співавторстві) та інших.
Помер 24 вересня 1953 року. Похований в Києві на старій частині Байкового кладовища разом з дружиною та донькою.
Особисте життя Дружина — заслужена артистка УРСР Тетяна Вечора (1904—1990). Донька — театрознавиця Галина Довбищенко (1938—1999). Онук — доктор історичних наук, професор Михайло Довбищенко (нар. 1966).
Вистави
«Катерина» М. Аркаса за Т. Шевченком (1933); «Загибель ескадри» О. Корнійчука (1934); «Професор Мамлок» Ф. Вульфа (1935); «Лісова пісня» Лесі Українки (1939, 1948); «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1941); «Циганка Аза» М. Старицького (1941); «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1941); «Украдене щастя» І. Франка (1944); «Загибель ескадри» О. Корнійчука; «Дванадцять місяців» С. Маршака; «Сім'я» І. Попова; «Мачуха» Оноре де Бальзака; «Як гартувалася сталь» за М. Островським (1948); «Червона шапочка» Є. Шварца (1948); «Два капітани» В. Каверіна (1949); «Одруження» М. Гоголя (1951) та інші.
Посилання
Література