Ліскове́ць (до 1946 року — Ляховець) — село в Україні, у Закарпатській області, Міжгірській селищній громаді.
Назва Колишня назва села — Ляховець, угорська — LengyelszállásУкраїнська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1967 р. — К. : Політвидав, 1969 р.Ольга Шульган. Ойконімія України XX століття (еко- та соціолінгвістичні аспекти). Запорізький національний університет. — Запоріжжя, 2017..
Вперше згадується у 1614 році як Lyahowecz, Jakovecz. Інші згадки: 1646 — Lyakovecz, Liakovecz, 1725 — Lyachovecz , 1773 — Lyachovecz, Lyahucz, 1808 — Liachovecz, Ljachowecz , 1828 — Lyachovetz, Lyachucz ), 1851 — Lyachovecz, 1913 — Lengyelszállás, 1925 — Lachovec, 1944 — Lyahóc, Ляховецъ, 1946 — Лісковець, 1983 — Лісковець, Лесковец.
Географія Село розташоване у високогірній долині між горами Гнутою, Укрід, Близнець, неподалік від Новоселицького перевалу, за 27 км від центру громади смт. Міжгір'яСергій Федака. Населені пункти і райони Закарпаття. Історико-географічний довідник. 264 ст., 2014 р. ISBN 978-617-596-158-2.
Клімат
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 597 осіб, з яких 294 чоловіки та 303 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 571 особа.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,82 %
Інфраструктура У Лісковці є фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека-філія Міжгірської централізованої бібліотечної системи та середньо-освітня школа I—II ступенів.
Пам'ятки села У Будапешті, у бібліотеці Національного музею був рукописний «Служебник» XVI—XVII ст. з Ляхівця. Серед багатьох записів була й згадка про те, що книгу переніс із Репинного до Старого Голятину ієрей Пантелеймон Ляхович у 1785 р. і що належить вона селу Ляховець.
Серед пам'ятників села меморіальна дошка листоноші Ф. Марковичу.
Церква святого архангела Михаїла У селі є мурована церква святого архангела Михаїла 1870 рокуСирохман Михайло. Церкви України. Закарпаття. Львів 2000 р. 880 ст. ISBN 966-95739-0-4.
У 1751 р. в селі стояла дерев'яна церква в доброму стані, всередині і зовні прикрашена.
У 1801 р. знову згадують дерев'яну церкву, що «110 вірників вмішаєт, поправки требует; сооружена по силі отповідно». Парохію засновано в 1849 р.
Нині в селі — типова мурована церква. У зв'язку з її спорудженням розповідають поширений сюжет про те, як син майстра клав на турні хрест і як йому запаморочилося в голові і він запитав у батька, у який із трьох отворів встромити хрест. Розв'язка була щасливою — син не впав із вежі, як завершуються перекази цієї історії в інших селах, а, вставивши хрест у середній отвір, спустився додолу. У 1943 р. відбувся значний ремонт церкви. Плани та кошториси ремонту виставили на конкурс Золтан Клайне з Волового, Йосип Бейліч із Паланка та Михайло Козманка з Підгорода. Переміг М. Козманка, що мав найнижчі ціни.
Уродженці Белень Михайло Олексійович — український скульптор, графік, медальєр, живописець; Ґурдзан Василь Васильович — український громадський та політичний діяч, учасник національно-визвольного і правозахисного рухуҐурдзан Василь Васильович «Енциклопедія Сучасної України»; Гурзан Михайло Іванович — український науковець-хімік, педагог, винахідник та поет; Мишанич Олекса Васильович — український науковець, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України; Мишанич Степан Васильович — педагог, організатор освіти, фольклорист і літературознавець, доктор філологічних наук, професор.
Примітки
Посилання Погода в селі Лісковець Портал Міжгірського району