Караба́чин (в давнину — Корбачин, Пуково, Пухів) — село в Україні, у Брусилівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 309 осіб (2001).
Географія Розташоване на лівому березі річки Здвиж, за 3 км на захід від центру громади, за 30 км від залізничної станції Скочище і за 17 км від автотраси Київ — Чоп.
Назва Початковою назвою було ПуковоСтаття Karabaczyn у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III, С.827, з 1895 року або ПухівСтаття Pukowo у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том IX, С.280, з 1895 року .
Історія Поблизу с. Карабачин знайдено поклади мідної доби та кам'яна зброя часів бронзи.
Найдавніша відома письмова згадка про Карабачин міститься у судових документах 1525 року, опублікованих у збірнику «Архів західноруських уніатських митрополитів», виданому у 1897 році. У цих документах село записане у формі Корбачин (Korbaczyn). Поряд згадуються й інші поселення сучасної Брусилівщини — Високе, Озерани, Осівці, Привороття та Костовці.
У пізніших документах XVII–XVIII століть назва поступово набуває сучасної форми — Карабачин (Karabaczyn). Зокрема, у подимному тарифі Київського воєводства 1754 року село вже згадується саме під такою назвою.
Походження назви Найдавніша відома форма назви села — Корбачин — дозволяє припускати, що сучасна назва Карабачин є результатом пізнішої мовної трансформації.
Існує кілька версій походження первісної назви.
Версія про особове ім'я або прізвисько У польській мові слово korbacz означало батіг, кнут або різновид бойового ціпа. Сам термін має тюркське походження і через польську та німецьку мови поширився в Центральній та Східній Європі. Назва Корбачин могла означати поселення, що належало людині з прізвиськом або прізвищем Корбач, адже суфікс «-ин» традиційно вказував на приналежність.
Гідронімічна версія Не менш імовірною є версія, пов'язана з природними особливостями місцевості. Село розташоване на значному вигині річки Здвиж, а через нього протікає струмок, який ділить поселення на дві частини. У слов'янських діалектах слова «корба» або «корб» могли означати вигин, коліно або кривизну. Тому назва Корбачин могла виникнути як географічне означення поселення, розташованого біля річкового вигину. Згодом первісний зміст назви був втрачений, а сама назва під впливом народної вимови та мовних процесів набула сучасної форми — Карабачин. Оскільки в околицях Брусилова практично відсутні інші топоніми тюркського походження, це може свідчити на користь того, що сучасна назва є пізнішою трансформацією давнішої слов'янської форми.
Село належало до маєтків родини ЛозкиСтаття Brusiłów у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том I, С.389, з 1895 року . Письмова згадка про населений пункт датується 1510 роком, коли як посаг дружини Євдокії Лозки потрапляє до Тимофія Семеновича ПроскуриUruski S. Rodzina Herbarz szlachty polskiej T. 14. С. 355. .
28 липня 2016 року включене до складу новоутвореної Брусилівської селищної територіальної громади Брусилівського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Відомі люди Нятко Поліна Мусіївна (1900—1994) — народна артистка УРСР, двічі лауреат Державної премії СРСР
Примітки
Посилання Погода в селі Карабачин