Арктін Мілетський (, близько 775—741 до н. е.) — давньогрецький поет, один з «поетів епічного циклу», Арктін написав поеми Ефіопіда та Зруйнування Трої, які були присвячені епічному циклу, і, можливо, Навпактії.
Життя Арктіна повністю легендарне, адже жодна з його праць не збереглася. Про нього казали, що він був учень Гомера. Фаній Лесбоський відносить його до 7 століття до н. е. і стверджує, що той зазнав поразки у змаганні з Лесхом Мітіленським. Поеми Арктіна втрачені, але зі змістом перших двох можна ознайомитись з «Хрестоматії», яка приписується (можливо хибно) Проклу Діадоху, неоплатоніку 5 ст. до н. е.
Кіклічні поеми Арктіна
Ефіопіда (Αἰθιοπίς), поема з п'яти книг, названа так через ефіопського царя Мемнона, який став союзником Трої після смерті Гектора. За Проклом, поема веде розповідь з того місця, де завершується Іліада: «Амазонка Пентесілея прибула на допомогу троянцям. Вона була дочкою Ареса і фракійкою за народженням. Ахіллес вбив її під час битви і троянці влаштували похорон амазонки. Ахіллес був зачарований красою мертвої Пентесілеї і це викликало глузування Терсіта, тут же на місці вбитого Ахіллесом.» Ефіопіда закінчується смертю та похованням Ахіллеса і сваркою між Аяксом Теламонідом та Одісеєм за його зброю.
Зруйнування Трої розповідає історію про Троянського коня, Сінона, та Лаокоона, захоплення міста, та відплиття греків, переслідуваних гнівом Афіни за зґвалтування Кассандри Аяксом Оїлідом. Мала Іліада, яка приписується Лесху, заповнює проміжок в історії між Ефіопідою та Зруйнуванням Трої.
Джерела Климент Александрійський, Стромати 1.131.6. Суда Arctinus (Alpha, 3960: Ἀρκτῖνος).