Алкме́на () — дочка мікенського володаря Електріона Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека II 4, 5-6 далее, дружина Амфітріона і (за Евріпідом і Плутархом) Лісідіки, дочки Пелопа Евріпід. Гераклиды 210 Плутарх. Тесей Згідно з Асієм, дочка Амфіарая і Еріфіли.
Від Амфітріона вона народила Іфікла; від Зевса, який набув вигляду Амфітріона, народила Алкіда, що пізніше прийняв ім'я Геракл Гомер. Илиада XIV 323 . Зевс провів із нею дві ночі поспіль Проперций. Элегии II 22, 25; Овидий. Скорбные элегии II 1, 402; Сенека. Геркулес в безумье 24; Нонн. Деяния Диониса XXV 239 , а також день, перетворений на ніч; або 3 вечора Ликофрон. Александра 32 , або 4 ночі поспіль Лукиан. Разговоры богов 10, 1 , або 9 ночей Климент. Протрептик 33, 3; Арнобий. Против язычников IV 26 . Іфікл і Алкід були близнюками. Міф про народження Алкменою смертного і божественного дітей є проявом так званого культу близнюків. У грецькій міфології подібний сюжет див. у статті Діоскури. У цих міфах знайшло своє відображення вірування, що при народженні близнюків лише один з них зачинається смертним батьком. Другий же — кимось із надприродних істот.
Алкмена не могла народити Геракла 7 днів і ночей Овидий. Метаморфозы IX 292 . За версією, народивши Геракла, віднесла його в Гераклове поле. Гера дала йому груди, але їх відкинуло немовля. Афіна віднесла його до матері й веліла годувати його Диодор Сицилийский. Историческая библиотека IV 9, 6 . Або Гера, обдурена Зевсом, годувала дитину Павсаний. Описание Эллады IX 25, 2 . Або Гермес відніс його на небо і приклав до грудей Гери, але Гера струсила його, і молоко утворило Чумацький шлях Псевдо-Эратосфен. Катастеризмы 44 .
Після смерті чоловіка вона одружилася з сином Зевса, Радамантом, що жив в Окамі, в Беотії. За давнішим переказом, Зевс звелів Гермесу перевезти її рештки на Острови блаженних, де вона і була повінчана з Радамантом. Як мати Геракла і родоначальниця Гераклідів, вона була неодноразово оспівана грецькими поетами. Відомим сюжетом є також сцена, коли син Іфікла (онук Алкмени) Іолай добув в битві голову Еврістея, що багато років переслідував Геракла. Коли голову принесли до Алкмени, то вона виколола веретеном його очі.
По смерті Гілла Алкмена вирушила до Фів і, зникнувши там безслідно, стала шануватися у фіванців нарівні з богами Диодор Сицилийский. Историческая библиотека IV 58, 6 . Або померла по дорозі в Мегарі, йдучи в Фіви з Аргоса, оракул у Дельфах говорив, що її краще поховати в Мегарі, її пам'ятник показували в Мегарі Павсаний. Описание Эллады I 41, 1 . За розповідями жителів Фів, коли вона померла, то перетворилася на камінь Павсаний. Описание Эллады IX 16, 7 . Геракліди жили у Фівах у Електріних воріт. Коли вона померла, у труні виявили камінь. Гермес забрав її на Острови блаженних і дав у дружини Радаманту Антонин Либерал. Метаморфозы 33, 3 . Камінь фіванці поставили в священному гаю, де знаходиться героон Алкмени Антонин Либерал. Метаморфозы 33, 4 . Могили Радаманта і Алкмени були також у Галіарті Плутарх. Лисандр 28 . Одіссей зустрічає її в Аїді Гомер. Одиссея XI 266 .
Алкмена мала брата Лікімнія, син якого Аргей, загинув, б'ючись в бою за Геракла.
Дійова особа трагедії Есхіла «Алкмена», трагедій Евріпіда «Геракліди» і «Алкмена», Іона Хіосського, Астідаманта Молодшого, Діонісія Сіракузького «Алкмена», трагедії Сенеки «Геркулес на Еті».
Примітки
Див. також 82 Алкмена
Література Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.