Рамарія пряма (Ramaria stricta) — вид базидієвих грибів родини гомфових (Gomphaceae).

Таксономія та номенклатура Вид описаний у 1795 році нідерландським ботаніком Христіаном Гендріком Персоном під назвою Clavaria stricta. У 1838 році шведський ботанік Еліас Магнус Фріс описав вид під назвою Clavaria condensata у своїй книзі «Epicrisis Systematis Mycologici seu Synopsis Hymenomycetum». І хоча назва, що запропонована Персоном є пріоритетною, варіант Фріса інколи використовувався в ранній літературіElias Fries: «Epicrisis Systematis Mycologici seu Synopsis Hymenomycetum», Editura Typographia Academica, Upsala 1836—1838, p. 575. У 1888 році французький міколог Люсьєн Келе переніс вид до роду Ramaria. Різними авторами вид відносився до родин гомфових (Gomphaceae), Clavariaceae, рамарієвих (Ramariaceae) або лисичкових (Cantharellaceae).

Деякі наукові синоніми:

Clavaria stricta Pers. (1795) Clavaria syringarum Pers. (1822) Merisma strictum (Pers.) Spreng. (1827) Clavaria condensata Fr. 1838 Clavaria pruinella Ces. (1861) Clavariella stricta (Pers.) P.Karst. (1882) Clavariella condensata (Fr.) P.Karst. 1882 Corallium stricta (Pers.) G.Hahn (1883) Ramaria condensata (Fr.) Quél. 1888 Clavaria kewensis Massee 1896 Lachnocladium odoratum G.F.Atk. (1908) Ramaria stricta var. condensata (Fr.) Nannf. & L. Holm 1985

Назва Видова назва R. stricta, що перекладається з латинської мови як «щільний», вказує на щільне розташування відгалужень гриба. Англійська назва strict-branch coral та польська назва Koralówka sztywna походять від коралоподібної форми гриба.

Поширення та середовище існування

Рамарія пряма — космополіт, тобто розповсюджений на всіх материках, крім Антарктиди. Є досить поширеним видом, переважно в помірному та субтропічному поясі. В Україні трапляється на Правобережному Поліссі, в Правобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських лісах. В Україні плодові тіла спостерігаються у серпня та вересні в хвойних, листяних та змішаних лісах. Росте на мертвій деревині, пнях, стовбурах та гілках як листяних, так і хвойних дерев. Також може рости на коренях відмерлих дерев, від чого створюється враження, ніби гриб росте на лісовій підстилці.

Опис

Описано чотири різновиди рамарії прямоїBruno Cetto: «I funghi dal vero», vol. 7, Editura Arte Grafiche Saturnia, Trento 1993, p. 454—455, ISBN 88-85013-57-0 (editat postum): var. alba (номінальний різновид); var. concolor (розгалуження та стовбур однакового забарвлення); var. fumida (відрізняється від інших різновидів сіруватим забарвленням); var. violaceo-tincta (відрізняється фіолетовим забарвленням).

Нижче наведено опис для номінального різновиду Ramaria stricta var. alba.

Кущоподібні плодові тіла сильно розгалужені, спершу світло-жовті, згодом стають вохряними або червонувато-коричневими зі світлими гострими кінчиками. При підсиханні кінчики темніють. На місці ушкодження або вдавлення м'якоті колір стає бордово-червоним. Відгалуження чисельні, вертикальні, розташовані майже паралельно. Плодові тіла сягають заввишки 4 — 10 см, завширшки 3 — 8 см. Ніжка заввишки 1 — 6 см, діаметром 0,3 — 1 см, світло-жовтого кольору.

Міцелій білий. Міцеліальні тяжі, що розташовуються поблизу основи ніжки схожі на тонкі нитки.

Спори овальні, вохряного забарвлення, розміром 6-11 х 3,5-5 мкм.

М'якоть щільна, м'яка, білувата, гіркувата на смак, з приємним запахом анісу. Під дією гідроксиду калію м'якоть забарвлюється в коричневий колір.

Схожі види Навіть у фахівців виникають проблеми з ідентифікацією рамарії прямої (Ramaria stricta) серед інших видів свого роду. Більшість видів рамарії можна відрізнити лише вивчивши під мікроскопом спори та реакцією KOH на м'якоть. Неїстівні види завжди мають неприємний смак. Рамарію пряму легко сплутати з їстівними видами Ramaria aurantiosiccescensBruno Cetto: «Der große Pilzführer», vol. 3, Editura BLV Verlagsgesellschaft, München, Berna, Viena 1980, p. 452—453, ISBN 3-405-12124-8, Ramaria aureaLinus Zeitlmayr: «Knaurs Pilzbuch», Editura Droemer Knaur, München-Zürich 1976, p. 214—216, ISBN 3-426-00312-0, Ramaria botrytisBruno Cetto: «Der große Pilzführer», vol. 2, Editura BLV Verlagsgesellschaft, München, Berna, Viena 1980, p. 612—613, ISBN 3-405-12081-0, Ramaria flavaBruno Cetto: «Der große Pilzführer», vol. 2, Editura BLV Verlagsgesellschaft, München, Berna, Viena 1980, p. 610—611, ISBN 3-405-12081-0, Ramaria largentiiTill E. Lohmeyer & Ute Künkele: «Pilze — bestimmen und sammeln», Editura Parragon Books Ltd., Bath 2014, p. 190, ISBN 978-1-4454-8404-4, Ramaria obtusissimaI funghi dal vero, vol. 5, Editura Arte Grafiche Saturnia, Trento 1986, p. 574—575, ISBN 88-85013-37-6, Ramaria ochrocloraI funghi dal vero, vol. 7, Editura Arte Grafiche Saturnia, Trento 1993, p. 456—457, ISBN 88-85013-57-0; неїстівними Ramaria abietinaHans E. Laux: "Der große Pilzführer, Editura Kosmos, Halberstadt 2001, p. 472—473, ISBN 978-3-440-14530-2, Ramaria eumorphaHans E. Laux: "Der große Pilzführer, Editura Kosmos, Halberstadt 2001, p. 474—475, ISBN 978-3-440-14530-2, Ramaria fennica Bruno Cetto: «I funghi dal vero», vol. 4, Editura Arte Grafiche Saturnia, Trento 1983, p. 556—557, ISBN 88-85013-25-2, Ramaria gracilisI funghi dal vero, vol. 5, Editura Arte Grafiche Saturnia, Trento 1986, p. 570—571, ISBN 88-85013-37-6, Ramaria testaceoflavaRose Marie Dähncke: «1200 Pilze in Farbfotos», Editura AT Verlag, Aarau 2004, p. 1034, ISBN 3-8289-1619-8; отруйними Ramaria flavescensHans E. Laux: "Der große Pilzführer, Editura Kosmos, Halberstadt 2001, p. 476—477, ISBN 978-3-440-14530-2, Ramaria formosaJean-Louis Lamaison & Jean-Marie Polese: «Der große Pilzatlas», Editura Tandem Verlag GmbH, Potsdam 2012, p. 206, ISBN 978-3-8427-0483-1 та Ramaria pallidaLinus Zeitlmayr: «Knaurs Pilzbuch», Editura Droemer Knaur, München-Zürich 1976, p. 215—217.

Практичне значення В Європі вид відносять до категорії неїстівних грибів через його неприємний гіркий смакPavol Škubla: Великий атлас грибів . Познань: Еліпса, 2007. ISBN 978-83-245-9550-1. Проте, деякі джерела стверджують, що вид є їстівним. Принаймні, у їжу його споживають в Китаї, Мадагаскарі та Мексиці. Від гіркоти позбавляються шляхом тривалого вимочування в холодній воді (протягом 10-12 год) з наступною термічною обробкою або засоленням. Тривалість попереднього відварювання перед приготуванням — від 1 години. При тривалому відварюванні м'якоть за текстурою стає гумоподібною. Гриб не отруйний, тому його можна скуштувати сирим для ідентифікаціїJean-Louis Lamaison & Jean-Marie Polese: «Der große Pilzatlas», Editura Tandem Verlag GmbH, Potsdam 2012, p. 205, ISBN 978-3-8427-0483-1.

Примітки

Література Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. — Т. 5, кн. 1. — К. : Наук. думка, 1972. — с. 55 — 56

Посилання

Ramaria stricta: Champimaginatis. English Text. Відео французькою мовою Ramaria stricta mai albicioasă, відео