— назва учениці або гейші, або . Це третій ступінь навчання, після сікомі і мінараі. «Майко» — регіональне найменування, проте воно поширилося за межі Кіото, Осаки і Нари. У Токіо і по всьому Канто учениці називаються . Більш загальну назву — ; проте воно може включати у себе і працівників ресторанів, що працюють на розливі алкогольної продукції. Майко є частиною традиційної культури японських розваг, званої карюкай.
Майко Кіото Раніше, до прийняття закону про дитячу працю, майко ставали в 9-12 років. Після завершення навчання правилам прийому гостей на учениця гейші починала кар'єру. Після війни правила були переглянуті, тепер майко можна стати лише закінчивши середню школу.
Сікомі і мінарай В середньому, від півроку до двох років здобувачка є . Сікомі прибирає окія, допомагає іншим гейшам і майко одягатися, працюючи служницею. У XIX столітті сікомі ставали в 10-12 років, причому страждання в процесі навчання вважалось нормальним етапом становлення особистості. Після закінчення терміну сікомі отримує статус . у мінараі спускається тільки на половину довжини і називається .
Мінараі починають відвідувати чайні будиночки разом зі своїми «старшими сестрами», тобто, більш досвідченими майко і гейшами, а власниця оформляє новеньку в організації, що завідує справами гейш. Офіційна робота в якості майко починається з . Після церемонії майко приєднується до «старших сестер» і починає відвідувати о-дзасікі і виступи, постійно носить білий макіяж, як всі інші.
Майко На відміну від гейш, що носять перуки, майко роблять зачіски з її власного волосся. В зачіску вставляються відповідні по сезону прикраси з квітами (в березні нарциси, в листопаді — листя клена). Перша зачіска майко називається , її носять перші два-три роки навчання. Потім зачіска змінюється на , яку майко носить аж до : за одну-чотири тижні до ерікае майко починає носити зачіску і робити .
Незважаючи на те, що майко можуть подобатися клієнтам більше, ніж гейші, неможливо запросити на бенкет тільки майко.
Юний вік майко підкреслюється костюмом (підняті плечі кімоно, довгі рукава у фурісоде); зачіскою і макіяжем; замість гета майко носять дерев'яні сандалі на високій танкетці, звані (в Кіото — ). Кімоно майко більш строкате, ніж у гейш; майко носять фурісоде, а гейші — томесоде. На о-Дзасікі майко і гейко Кіото, що називаються , виконують традиційні танці в стилі Кіото ().
О-дзасікі Бенкети проводяться в про-тяя, традиційних ресторанах і готелях в японському стилі. В останні роки, завдяки широкому висвітленню по телебаченню і в газетах, все частіше клієнтами стають іноземці. Існує правило ; проте сьогодні з'явилися послуги для туристів на кшталт , з січня 2009 року надається деякими реканах. Кіотоскій театр традиційних мистецтв організовує «одзасікі асобі» (веселощі з гейшами і майко в дусі одзасікі).
Сьогодні в Кіото функціонують п'ять кварталів гейш: Гіон-кобу, Міягава-тьо, Понто-тьо, Камісітікен, Гіон-Хігасі. Сьогодні дівчатка, які бажають стати майко, дізнаються подробиці роботи і домовляються з окія через Інтернет. Такий простий спосіб зв'язку викликав лавину бажаючих, тому про долю професії турбуватися не доводиться. Незважаючи на все зростаюче число претендентів, багато хто з них відмовляються продовжувати навчання через деякий час: всьому виною суворі правила.
Майко — символ Кіото На шляху прямування поїздів Мейсін Косоку доро (швидкісна залізниця між Айті і Геґо) розставлені плакати з назвами станцій їх символами; Кіото представляє стилізована майко. Туристи часто приїжджають в Кіото для того, щоб подивитися на майко.
Зображення з майко зустрічаються на упаковці продуктів харчування, в друкованій рекламі та на телебаченні. Образ майко використовують виконавці традиційних пісень. Туристам,що приїжджають до Кіото,пропонують : переодягання в кімоно, макіяж, короткий лікнеп по руху в кімоно. До складу пропозиції може бути включена прогулянка в образі і фотосесія.
Посилання