Яків Іванович Шмідт (при народженні Ісаак Якоб Шмідт, 14 жовтня 1779, Амстердам, Нідерланди — , Санкт-Петербург, Росія) — російський і німецький вчений-сходознавець, перекладач, монголознавець, тибетолог, буддолог. Шмідт вперше ввів вивчення монгольської мови і літератури в європейську науку.

Біографія Народився в Амстердамі, був сином купця; коли в 1795 році з приходом до Нідерландів французьких військ родина збанкрутувала, Шмідт вирушив на чужину, і в 1798 році прибув до Росії, де вступив на службу в комерційну контору. У справах йому довелося побувати в кочових калмиків, між Волгою і Доном. Трьох років, проведених серед місцевих жителів, було досить Шмідту для того, щоб вивчити калмицьку та монгольську мови й літературу, релігійні погляди, звичаї і традиції, й таким чином запастися відомостями, які він з того часу почав науково розробляти.

На початку 1811 року Шмідт оселився в Москві, але наступного ж року наближення французької армії змусило його виїхати звідти. При пожежі у Москві 1812 року вогнем була знищена його значна колекція рукописів і ксилографії. Після приїзду в Санкт-Петербург він зайняв посаду скарбника Біблійного товариства, яке доручило Шмідту перекласти Новий Заповіт монгольською і калмицькою мовами.

У 1819 році Яків Іванович остаточно залишив торгівлю і присвятив себе науковій роботі. Здійснені ним два переклади Нового Заповіту монгольською і калмицькою мовами, що з'явилися в 1827 році, і кілька робіт з монгольської і тибетської історії та літератури, надрукованих під назвою "Über die Verwandtschaft der gnostisch-theosophischen Lehren mit den Religions-Systemen des Orients, vorzüglich des Buddhaismus " (СПб., 1828), належать до числа перших робіт наукової буддології.

«Forschungen im Gebiet der ältesten religiösen, politischen und litterarischen Bildungsgeschichte der Völker Mittelasiens, vorzüglich der Mongolen und Tibeter» (СПб., 1829) і "Würdigung und Abfortigung der Klaprothschen sogen. Beleuchtung und Widerlegung seiner Forschungen im Gebiet der Geschichte der Völker Mittelasiens " — ці дві наукові праці допомогли Шмідту здобути звання доктора Ростокського університету.

Його «Історія східних монголів» (СПб., 1829) — переклад монгольських літописів Саган-Сецена 1662 р. — звернула на нього увагу Петербурзької Академії Наук, яка запропонувала йому посаду ад'юнкт-академіка в галузі літератури і старожитностей Сходу.

Крім того, йому належить перша «Монгольська граматика» (1831 р., російською і німецькою мовами); «Монгольсько-німецько-російський лексикон» (1835); «Подвиги Гессер-Хана» (1836, з німецьким перекладом, видання найважливішої пам'ятки письмового епосу монгольських народів, в сучасній науці часто іменованого «Гесеріада»); «Граматика» (1839) і два «Лексикони тибетської мови» (1841), а потім видання тибетських творів «Улігерун-Далай» («Сутра про мудрість і дурість») з німецьким перекладом. Йому ж належить повний переклад Біблії монгольською мовою, виданий Російським біблійним товариством.

Значення Діяльність Шмідта не тільки започаткувала, а й значною мірою визначила подальший розвиток наукового монголознавства.

Характерною особливістю монголознавства за об'єктом дослідження є відсутність кордону між вивченням «народів нашої батьківщини» і «народів зарубіжної Азії», коли калмики і монголи є об'єктом вивчення одночасно, при цьому тибетологія і буддологія виступають як обов'язкові додаткові дисципліни.

Характерна особливість монголознавства за національними школами — було закладено підвалини для розвитку насамперед російської та німецької шкіл, першочергова значимість яких була очевидна до 1980 рр..

Наукові праці

Evangelium St. Mathaei in linguam Calmucco-Mongolicam translatum ab Isaaco Jacobo Schmidt, cura et studio Societatis Biblicae Ruthenicae typis impressum, Petropoli 1815; Account of the manner in which the study of the Gospel was, by the power of God, made the means of awakening two Saisangs (Mongolian nobles or princes), of the Chorinian Buräts; extracted from a report sent by Brother Isaac Jacob Schmidt, of the Church of the United Brethren, and Treasurer to the Bible Society at Petersburg, to the Elders Conference of the Unity, in: Periodical accounts 6, 1817, 466—473 Kurze Darstellung der christlichen Glaubenslehre, St. Petersburg 1817 Christliche Tractätlein zur Bekehrung der Burjäten, in zwey Abtheilungen, St. Petersburg 1818 Einwürfe gegen die Hypothesen des Herrn Hofr. Klaproth: Über Sprache und Schrift der Uiguren (siehe dessen Reise 2ter Band Seite 481 Halle und Berlin 1814). Von Jos. Jac. Schmidt in St. Petersburg, in: Fundgruben des Orients 6, 1818, 321—338 Das Evangelium Matthaei in die Mongolische Sprache/ übers. von I. J. Schmidt, St. Petersburg, 1819 Das Evangelium Johannis in die Mongolische Sprache/ übers. von I. J. Schmidt, St. Petersburg, 1819 Die Apostelgeschichte in die Kalmükische Sprache/ übers. von I. J. Schmidt, 1820 Das Evangelium Matthaei in die Kalmükische Sprache/ übers. von I. J. Schmidt, St. Petersburg, 1820 Das Evangelium Johannis in die Kalmükische Sprache/ übers. von I. J. Schmidt, St. Petersburg, 1820 Die Apostelgeschichte in die Mongolische Sprache/ übers. von I. J. Schmidt, 1820 Die Evangelien Marci und Lucae in die Kalmükische Sprache/ übers. von I. J. Schmidt, 1821 (?); Die Evangelien Marci und Lucae in die Mongolische Sprache/ übers. von I. J. Schmidt], 1821; Extrait d'une lettre de M. Schmidt, datée de Saint-Pétersbourg, 13/25 octobre 1820, in: JA 1, 1822, 182—184 Extrait d'une lettre de M. Schmidt, à M., sur quelques sujets relatifs à l'histoire et à la littérature mongoles, 10/ 22 octobre 1820, St.-Pétersbourg, Dec. 1822, in: JA 1, 1822, 320—334 Alphabet et syllabaire devanagari, nommé Landsa, avec la transcription en tibétain et en Mongol, d'après un exemplaire imprimé de M. Is. Jac. Schmidt et exécuté lithographiquement par Jacques Rakhonin. St.-Pétersbourg 1822 Extrait d'une lettre de M. Schmidt, de St. Pétersbourg, addressée à M. Klaproth, en réponse à l'Examen des extraits d'une Histoire des khans Mongols, Paris 1823 (auch in JA 3, 1823, 107—113). Forschungen im Gebiete der älteren religiösen, politischen und literärischen Bildungsgeschichte der Völker Mittel-Asiens, vorzüglich der Mongolen und Tibeter, St. Petersburg, Leipzig 1824 Philologisch-kritische Zugabe zu den von Herrn Abel-Rémusat bekannt gemachten, in den Königlich-Französischen Archiven befindlichen zwei mongolischen Original-Briefen der Könige von Persien Argun und Öldshaitu an Philipp den Schönen, St. Petersburg 1824 I. J. Schmidt's Würdigung und Abfertigung der Klaprothschen sogenannten Beleuchtung und Widerlegung seiner Forschungen im Gebiete der Geschichte der Völker Mittel-Asiens, Leipzig 1826 Neues Testament in Kalmükischer Sprache, 1827 (?). Neues Testament in Mongolischer Sprache, 1827 (?). Über die Verwandtschaft der gnostisch-theosophischen Lehren mit den Religions-Systemen des Orients, vorzüglich des Buddhaismus, Leipzig 1828 Über das Wort Bedola (oder Bedolach). Gen. II: 11-12 und Num. XI, 7, in: Leipziger Literatur-Zeitung, 1828, 924 f. Geschichte der Ost-Mongolen und ihres Fürstenhauses, verfasst von Ssanang Ssetsen Chungtaidschi der Ordus; aus dem Mongolischen übersetzt und mit dem Originaltexte, nebst Anmerkungen, Erläuterungen und Citaten aus andern unedirten Originalwerken herausgegeben, St. Petersburg, Leipzig 1829 Über den Nutzen des Studiums der ostasiatischen Sprachen überhaupt und in besonderer Beziehung auf Rußland, in: St. Petersburgische Zeitung, 1829, Nr. 17, 93-94 Anzeige einer von der Regierung neu-erworbenen Sammlung orientalischer Werke, in: St. Petersburgische Zeitung, 1830, 88-90 Grammatik der Mongolischen Sprache, St. Petersburg, 1831 История Тибета и Кукунора (Кĕкенора или Тангутской области), с древнейших времен до XIII столетия по Р. Х. — Перевод с китайского монаха Иакинфа Бичурина. Из донесения Г-на Адюнкта Шмита, читанного в заседании 3 Фев. 1830 г., в: Чтения императорской Академии наук. Отделения наук истор., филол., кн. 1, 1831, 33-39; О некоторых основных положениях буддизма. Читано Г-ном Шмитом в заседание 9-го Декабря 1829 года, в: Чтения императорской Академии наук. Отделения наук истор., филол., кн. 1, 1831, 40-51 Руководство для изучения Монгольского языка, составленное Г-ном Шмитом. Извлечено из донесения Г-на Шмита, читанного 17 марта 1830 г., в: Чтения императорской Академии наук. Отделения наук истор., филол., кн. 1, 1831, 94-99 О происхождении тибетских письмен. Читано Г. Шмитом 15-го Мая 1829 года, в: Чтения императорской Академии наук. Отделения наук истор., филол., кн. 1, 1831, 100—103 Грамматика Монгольского языка, СПб, 1832 Notice sur une médaille mongole de Ghazan khan, traduit de l'allemand par M. Jacquet, in: Nouveau Journal asiatique 8, 1831, 344—348 Über den Ursprung der tibetischen Schrift, in: Mémoires de l'Academie impériale des sciences de St. Pétersbourg VI, 1, 1832, 41-54 Über einige Grundlehren des Buddhaismus, in: Mémoires de l'Académie impériale des sciences de St. Pétersbourg, VI, 1, 1832, 89-120 u. 221—262 Anfang der Sanskrit-Studien in Rußland, in: St. Petersburgische Zeitung, 1833, 209, 819—820 Über die sogenannte dritte Welt der Buddhaisten, in: Mémoires de l'Académie impériale des sciences de St. Pétersbourg, VI, 2, 1834, 1-39 Über die tausend Buddhas einer Weltperiode der Einwohnung oder gleichmäßiger Dauer, in: Mémoires de l'Académie impériale des sciences de St. Pétersbourg, VI, 2, 1834, 41-86 Die Volksstämme der Mongolen: als Beitrag zur Geschichte dieses Volkes und seines Fürstenhauses [I], in: Mémoires de l'Académie impériale des sciences de St. Pétersbourg, VI, 2, 1834, 409—477 Bericht über eine Inschrift der ältesten Zeit der Mongolen-Herrschaft, in: Mémoires de l'Académie impériale des sciences de St. Pétersbourg, VI, 2, 1834, 243—256 Ursprung des Namens Mandschu, in: St. Petersburgische Zeitung, 1834, Nr. 253, 1006 Mongolisch-Deutsch-Russisches Wörterbuch: nebst einem deutschen und einem russischen Wortregister = Монгольско-немецко-российский словарь: с присовокуплением немецкаго и русскаго алфавитных списков. СПб, 1835 Über die Naturansicht der alten Völker, in: St. Petersburgische Zeitung, 1835, 5, 20-22; Mitarbeit am Enciklopediceskij Leksikon, Sanktpeterburg 1835—1836 Studium des Sanskrit in Russland, in: St. Petersburgische Zeitung, 1836, 65, 278; Über den Lamaismus und die Bedeutungslosigkeit dieser Benennung, in: Bulletin scientifique publié par l'Académie impériale des sciences de Saint-Pétersbourg 1, 1836, 11-14; Über die Begründung des tibetischen Sprachstudiums in Rußland und die Herausgabe der dazu nöthigen Hülfswerke, in: Bulletin scientifique publié par l'Académie impériale des sciences de Saint-Pétersbourg 1, 1836, 28-31; Über das Mahâjâna und Pradschnâ-Pâramita der Bauddhen, in: Mémoires de l'Académie impériale des sciences de St. Pétersbourg, VI, 4, 1836, 145—149; Die Thaten des Vertilgers der zehn Übel in den zehn Gegenden, des verdienstvollen Helden Bogda Gesser Chan: eine mongolische Heldensage: nach einem in Peking gedruckten Exemplare / Podvigi ispolnennago zaslug geroja Bogdy Gesser Chana, St. Petersburg 1836 Die Thaten Bogda Gesser Chan's, des Vertilgers der Wurzel der zehn Übel in den zehn Gegenden: eine ostasiatische Heldensage, St. Petersburg, Leipzig 1839. Über die Heroen des vorgeschichtlichen Alterthums, in: Bulletin scientifique publié par l'Académie impériale des sciences de Saint-Pétersbourg 2, 1837, 52-60; Note sur quelques monnaies géorgiennes du Musée asiatique et sur une inscription tibétaine d'Edchmiadzin, par M. Brosset (lu le 25 août 1837), in: Bulletin scientifique publié par l'Académie impériale des sciences de Saint-Pétersbourg 2, 1837, 381—384; Ueber einige Eigenthümlichkeiten der Tibetischen Sprache u. Schrift, in: Bulletin scientifique publié par l'Académie impériale des sciences de Saint-Pétersbourg 3, 1838, 225—231; Grammatik der Tibetischen Sprache, St. Petersburg, 1839;