Ві́ктор Олекса́ндрович Уко́лов ( 7 жовтня 1968, Дрогобич, Львівська область) — український політик, журналіст, політолог, політтехнолог, військовослужбовець. Народний депутат України 6-го скликання.

Біографічні відомості

Ранні роки та освіта

Народився 7 жовтня 1968 року в місті Дрогобич Львівської області. Жив із мамою та відчимом у смт Поліське майже до Чорнобильської катастрофиВерховна Рада України 6-го скликання, після чого переїхав до Києва. У столиці навчався в Національному педагогічному університеті на спеціальності «учитель».

У жовтні 1989 року разом з Олесем Донієм і В'ячеславом Кириленком став співзасновником Української студентської спілки (УСС). Був головою УСС Київського педагогічного інституту. Восени 1990 року брав участь у Революції на граніті.

Переслідування Після перших акцій протесту у 1989—1990 роках Уколов та інші лідери УСС потрапили під стеження КДБ. Згодом його примусили взяти академвідпустку в Педагогічному університеті, де він зміг поновитися лише після поразки серпневий путчу в 1991 році.

Журналістська та політична діяльність

Протягом семи років працював журналістом. Був одним із експертів та виконавчим директором Українського незалежного центру політичних досліджень. Працював редактором і ведучим (разом із В'ячеславом Піховшеком) телепрограми «П'ятий кут» на УТ-1.

У 1996—1997 роках — ведучий телепрограм «Параграф» (ММЦ Internews-Україна) і «Щотижня», позаштатний кореспондент української служби Бі-бі-сі.

Тоді він був відомий як Віктор Ткачук (Ткачук — прізвище колишньої дружини).

У 1998—2004 роках — генеральний директор ТРК «Новий проект».

З 1998 року займався організацією виборчих кампаній. На парламентських виборах 1998 і 2002 років працював з народним депутатом Сергієм Терьохіним. Двічі працював у виборчому штабі кандидата в президенти Олександра Мороза.

У 1998—2002 роках — помічник народного депутата Сергія Терьохіна.

У 2000—2001 роках — прес-секретар голови Верховної Ради України Івана Плюща.

Редагував видання «Інтернет-репортер». Працював на телебаченні, зокрема на «ICTV».

У 2004—2006 роках був членом Соціалістичної партії України. Покинув СПУ у зв'язку з тим, що Мороз пішов у коаліцію разом із «Партією регіонів» і «Комуністичною партією України».

З 2006 року — керівник департаменту виконавчого секретаріату політради партії «Батьківщина», очолював розробку реклами центрального виборчого штабу БЮТ на виборах.

На дострокових парламентських виборах 2007 року був обраний до Верховної Ради за списком БЮТ (№ 147 у списку). Голова підкомітету з питань друкованих ЗМІ та інтернету Комітету з питань свободи слова та інформації.

Участь в комітетах за депутатської каденції Голова підкомітету з питань друкованих ЗМІ та інтернету Комітету з питань свободи слова та інформації, член групи з міжпарламентських зв'язків із Люксембургом, Японією, Хорватією, Австрією. З липня 2010 року став вірянином церкви євангельських християн-баптистів.

У 2012 році вийшов із керівних органів партії «ВО Батьківщина», протестуючи проти злиття з партією «Фронт Змін».

З 2014 року працює політологом та політичним консультантом, якого пов'язують з Петром Порошенком. Був членом комунікаційної команди Петра Порошенка на виборах 2019 року.

У 2021 році брав участь у громадських заходах, спрямованих на підтримку демократичних реформ в Україні.

У 2023 році вступив на магістерську програму за спеціальністю 231 «Соціальна робота» до ЛНУ ім. Тараса Шевченка. Завершив навчання 31 січня 2025 року у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Соціальна робота», здобувши професійні кваліфікації «соціальний педагог» і «практичний психолог»Сторінка опису файлу диплома магістра.

У лавах ЗСУ У лавах Збройні сили України з 21 квітня 2022 року. Має позивний «Мінор» Починав у звання солдата, наразі є молодшим лейтенантом. Списаний за станом здоров'я. Причини списання та обставини швидкого отримання висновку ВЛК не повідомляв.

Примітки

Посилання Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» Верховна Рада України 6-го скликання Блог на УП Facebook