«Вакуумні квіти» () — науково-фантастичний роман американського письменника Майкла Свонвіка, опублікований у 1987 році. Ранній приклад жанру кіберпанку.

Сюжет

Сетинг У майбутньому, через сотні років, Сонячна система щільно колонізована від орбіти Меркурія до хмари Оорта. Існує безліч космічних станцій (Кластерів) та колонізованих астероїдів, які складають численні політичні утворення. Більшість населення Землі входить до Компрайзу, учасники якого володіють колективною особистістю й не мають індивідуальності. В регіоні біля Місяця панує анархія та скрутне життя на саморобних станціях. На Марсі панує колективістське суспільство Народного Марсу, що займається тераформуванням планети. Біоінженерними засобами створені рослини, здатні рости в умовах відкритого космосу, від яких роман і отримав назву. Ці «вакуумні квіти» неконтрольовано поширюються по астероїдах і оболонках Кластерів як бур'яни.

Суспільстов контролюють організації, що торгують тимчасовими свідомостями (ветвер, wetware), які людина може встановити собі, подібно до програмного забезпечення комп'ютера. Ветвер існує на фрагментах нервової тканини, що слугує біокомп'ютером. Пошуки способу зробити ветвер постійним цікавлять впливові сили. Люди мають змогу оцифровувати свої свідомості, завантажувати їх до інших тіл, і формувати множинні свідомості. Деякі свідомості можуть тиражуватися. Тіло стало активом, який дозволено продати, купити чи здати в оренду. Це створює нову форму мобільності в суспільстві та нові форми нерівності. Так, заможні люди купують преміальні тіла, а бідним доступні тільки дешеві й низькоякісні. Такі корпорації, як Deutsche Nakasone, нав'язуючи рабські умови своїм працівникам, де їхня особистість регулярно перезаписується задля збереження вірності.

Дія Головною героїнею роману є бунтівниця Елізабет Мудларк (), копія свідомості, базована на свідомості померлої жінки. Євкрасія Волш () заробляє на життя, тестуючи такі свідомості перед тим, як їх виставять на продаж. Елізабет захоплює її тіло та тікає від своїх власників, корпорації Deutsche Nakasone, що тримає її в полоні в Ерос-Кластері.

Пригоди Мудларк переносять її всією широко колонізованою Сонячною системою. Спочатку вона живе на станціях, які обертаються навколо Сонця троянською орбітою. Елізабет знаходить старого друга, Ваєта, «тетраду» з чотирма окремими особистостями, і отримує роботу з видалення «вакуумних квітів», біоінженерних організмів, що ростуть на поверхні станцій та астероїдів. Ваєта наймають для транспортування космічної конструкції на Марс. Елізабет кохає його, але продовжує мучитися потребою придушити або інтегрувати поховану особистість Євкрасії. Вайєт дізнається про нелегальний препарат, здатний виводить з ладу членів Компрайзу, спільноти людей з колективною свідомістю, що контролює Землю.

На Деймосі Вайєт і Елізабет зустрічаються з представниками марсіанського уряду. Люди на Марсі запрограмовані служити інтересам держави радянського зразка. Елізабет і Вайєт дізнаються, що їх ось-ось підставлять і заарештують, отож вони тікають з чоловіком на ім'я Борс, який доставляє їх на Землю. Під час довгої подорожі їх поміщають у анабіоз. Це засмучує Елізабет, оскільки імплантовані особистості (якою вона і є) зазвичай розчиняються під час цього процесу.

Коли вона прокидається поблизу Землі, то розуміє, що вона «дочка чарівника», не рядова свідомість, а створена зі спеціальною метою, якою вона не пам'ятає. Елізабет шукає Вайєте на старій космічній станції поблизу Землі. Пізніше Борс розповідає їй, що Вайєт вирушив на Землю, щоб розпочати операцію проти Компрайзу. Ребел вирушає на Землю та приєднується до колонії повстанців, які живуть у пустках. Після довгого очікування Вайєт прибуває туди з викраденим транспортом.

Група вирушає на штучний острів і атакує членів Компрайзу препаратом, який відновлює в них цілісну особистість. Коли повстанці опиняються в оточенні роботів Компрайзу, їх пропонують перемовини. Випадково отримавши дозу іншого препарату, Елізабет пригадує своє призначення: передати Компрайзу повідомлення про існування способу зберігати імплантовані свідомості. Така здатність необхідна Компрайзу, щоб здійснювати далекі космічні подорожі. В обмін Компрайз погоджується передати космічним станціям свої передові технології, включаючи технології міжзоряних польотів.

Елізабет, примирившись з особистістю Євкрасії, повертається до своєї рідної станції, що незабаром покине Сонячну систему. Вона бере з собою Ваєта.

Див. також

Шизматриця

Джерела

Посилання