Борис Анатолійович Долінго (, , Коканд) — російський письменник-фантаст, журналіст, редактор фантастики, лауреат премії «Орден лицарів фантастики» імені Ігоря Халимбаджі.
Біографія Борис Долінго народився в Коканді в сім'ї лікарів. Середню школу закінчив в Ашхабаді, пізніше разом із батьками перебрався до Свердловська, де закінчив Уральський державний університет за спеціальністю «фізична метрологія». Після закінчення університету працював за спеціальністю в міському НДІ метрології, пізніше в міській лікарні швидкої допомоги. Паралельно Долінго у 1985 році закінчив громадський інститут журналістики при газеті «Вечерний Свердловск». З кінця 80-х років ХХ століття розпочав займатися літературною діяльністю, був активним учасником конвентів «Аеліта» у Свердловську. Проте на деякий час Борис Долінго призупинив заняття літературною діяльністю, та зайнявся бізнесом. На початку ХХІ століття знову відновив літературну діяльність, а також займається видавничою діяльністю, завідує відділом фантастичних творів журналу «Уральский следопыт», а також є засновником електронного видавництва «Аэлита». За багаторічний внесок як письменника, так і літературного редактора, Борис Долінго отримав премію «Орден лицарів фантастики» імені Ігоря Халимбаджі у 2011 році, а також нагороджений кількома спеціальними призами премії «Аеліта».
Літературна творчість Борис Долінго ще у шкільні роки робив спроби розпочати літературну діяльність. Перше його оповідання «Можливі варіанти» опубліковане в 1990 році за підсумками фестивалю «Аеліта». Кілька років Долінго не публікувався, а його перший великий твір — роман, спочатку дилогія, «Блукач по гранях», опублікований у 2001 році. У творі розповідається про пригоди землянина, який на планету, яку її творець поділив на 6 граней, кожна з яких є окремим світом, перехід між якими можливий лише через заплутану систему переходів. У 2002 році вийшов наступний роман письменника «Зрозуміти вічність», у якому розповідається про творця інтерактивної гри, який сам утік у вигадану ним дійсність, яка сама стала жити самостійним життям. У 2008 році вийшов друком третій роман із циклу «Блукач по гранях» під назвою «Вимушений блукач». У 2009 році видана дилогія «Гра у Вавилон», де йдеться про те, як представники іншопланетної цивілізації зуміли поділити Землю на квадрати з довжиною сторони 160 кілометрів, перехід між якими для людей можливий лише через велику кількість міжпросторових переходів. У 2015 році письменник опублікував повість «Поки я пам'ятаю», а в 2017 році повість «Утікачі», яка увійшла до однойменної збірки творів Долінго.
Бібліографія
Романи Трилогія «Странник по Граням»: 2001 — Мир Терпа 2001 — Круглые грани Земли 2008 — Странник поневоле 2002 — Понять вечность Дилогія «Игра в Вавилон»: 2009 — Игры третьего рода 2009 — Чужие игры 2009 — Точка Джи-Эл (мережева публікація)
Повісті 2015 — Пока я помню 2017 — Беглецы
Оповідання 1990 — Возможны варианты 2002 — Прерванный полет 2005 — Хранитель Земли 2005 — Творец Апокалипсиса 2006 — Снежные бабы Ивделя 2007 — Загадай желание 2007 — Тщеславие Ванга 2012 — Изваяние 2016 — Сверхновая планета
Посилання Борис Долінго на сайті fantlab.ru Долинго Борис Анатольевич Борис Долінго на LiveLib