Кіцманський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР і Румунії у 1868—1925 роках. Територія сучасного Кіцманського району Чернівецької області.

Адміністративний центр — місто Кіцмань.

Географія

Кіцманський повіт на заході межував з повітами Галичини — Городенківським і Снятинським, на півночі — з Заставнівським, на півдні — з Чернівецьким, на сході — з Хотинським повітами.

За часів Австро-Угорщини Кіцманський повіт був створений у 1868 році з населених пунктів судових повітів Кіцмань (налічував 36 849 мешканців) і Заставна (налічував 38 707 мешканців).Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend.. З 1 жовтня 1905 року судовий повіт Заставна був виключений з Кіцманського повіту і з нього утворено окремий Заставнівський повіт, після чого Кіцманський повіт складався лише з судового повіту Кіцмань.

В Кіцманському повіті в 1869 році проживало 76 082 особи, до 1900 року чисельність населення зросла до 94 633 осіб. Серед населення в 1900 р. було 83 419 русинів-українців (88,2 %), 9 167 осіб розмовляли німецькою (9,7 %), 129 румунською (0,1 %) та 1809 іншою мовою (1,9 %). Повіт у 1900 р. займав площу 518,80 км², включав два судові округи з 53 муніципалітетами та 51 фільварком.

Повіт за переписом 1910 року налічував 24 гміни (самоврядні громади) і 27 населених пунктів. Якщо в 1900 р. населення території судового повіту Кіцмань становило 43 131 особу, то в 1910 році тут проживало 45 135 осіб, площа повіту становила 345 км².Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. За віросповіданням: 1 964 римо-католики, 716 греко-католиків, 45 вірмено-католиків, 38 505 православні, 2 вірменської церкви, 45 лютеранів, 19 кальвіністів і 3 839 юдеїв). За національністю: 4 049 німців, 133 чехи-моравці-словаки, 1 373 поляки, 39 432 українці, 120 румунів і 28 чужоземців.

Рік Жителі Німецькомовні Україномовні Румунськомовні Інші мови 1869 76.082 1880 81.087 6.064 72.626 525 1.787 1890 90.042 8.224 79.638 93 1.974 1900 94.633 9.167 83.419 129 1.809 1910 45.135 4.049 39.432 120 1.534

Самоврядні громади на 1910 рікAllgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 403

Берегомет над Прутом Хлівище Давидівці Дубівці Гаврилівці Іванківці Южинці Кливодин Кіцмань Лашківка (складається зі Стара Лашківка і Нова Лашківка) Лужани Малятинці Неполоківці Оршівці Ошихліби П'ядиківці (складається з П'ядиківці й Цопени) Реваківці (Єреківці) Шипинці Шишківці Ставчани Суховерхів Валява Витилівка Зеленів (складається з Плешинець і Зеленів) </div>

Перша світова війна

Під час Першої світової війни територія повіту в серпні 1914 р. була окупована російськими військами. Повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда») аж до відступу російських військ у липні 1917 р. під натиском австро-угорського війська.

Період ЗУНР 6 листопада 1918 р. народним волевиявленням було встановлено українську владу зі входженням до Західноукраїнської Народної Республіки. Однак Румунія скористалась відведенням українських військових частин на польський фронт і ще в листопаді окупувала Буковину.

Румунський період

Повіт (жудець) існував до укрупнення повітів у 1925 році. Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., повіт 1 січня 1926 р. був ліквідований, а територія (разом з територіями Заставнівського і Чернівецького повітів) включена в утворений жудець Чернівці.

Примітки