Горст Бернгард Курт фон Петерсдорфф (; 30 грудня 1892, Позен — 12 липня 1962, Прін-ам-Кімзе) — німецький офіцер, бригадефюрер СА і оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія Син першого лейтенанта Прусської армії Акселя фон Петерсдорффа і його дружини Елізабет, уродженої Фелан. В червні 1911 року поступив на службу в Прусську армію. Учасник Першої світової війни, за бойові заслуги відзначений численними нагородами. В грудні 1918 року сформував фрайкор «Петерсдорфф», з яким брав участь у боях з соціалістами в Берліні, потім — в прикордонних сутичках у Верхній Сілезії та Прибалтиці.
В 1922 році Петерсдорфф звільнився з армії і став торговцем. В 1922 році вступив у НСДАП, через рік — в СА. 1 жовтня 1925 року знову вступив у НСДАП (партійний квиток №20 736), згодом — в СА. В 1931 році став членом вищого керівництва СА, в травні призначений керівником Берлінських СА, проте через декілька тижнів був знятий з помади — імовірно, через інтриги вищих керівників СА. В 1932 році вийшов з НСДАП і СА, в 1936 році повторно вступив.
Після початку Другої світової війни призваний на службу в вермахт у званні гауптмана резерву. Як командир 3-го батальйону 189-го піхотного полку брав участь у Французькій кампанії. Учасник боїв на радянсько-німецькому фронті, в 1942 році призначений командиром 1-го резервного гірського полку. Після декількох поранень переведений в Імперське міністерство озброєнь. В 1943 році направлений в Словаччину та Угорщину у складі німецької промислової комісії.
В липні 1944 року Петерсдорфф був заарештований за підозрою у причетності до Липневої змови. 15 вересня звільнений з вермахту, щоб постати перед Народною судовою палатою. 3 жовтня виключений з НСДАП. В грудні 1944 року Народна судова палата виправдала Петерсдорффа, однак він був ув'язнений в концтаборі Бухенвальд, згодом — в Дахау. 30 квітня 1945 року звільнений.
Нагороди
Перша світова війна
Залізний хрест 2-го класу (1914) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 3-го класу з мечами (1915) Залізний хрест 1-го класу (1916) Військова медаль (Османська імперія) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (квітень 1917) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Міжвоєнний період
Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня Почесний хрест ветерана війни з мечами Золотий партійний знак НСДАП
Друга світова війна
Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Лицарський хрест Залізного хреста (29 червня 1940) Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Література
Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 589 Herbert Michaelis: Ursachen und Folge. Vom deutschen Zusammenbruch 1918 und 1945 bis zur staatlichen Neuordnung Deutschlands in der Gegenwart. Eine Urkunden- und Dokumentensammlung zur Zeitgeschichte, Bd. 17, 1979, S. 315. Christian Herrmann (Hrsg.): Adolf Hitler. Reden, Schriften, Anordnungen. Februar 1925 bis Januar 1933, Saur 1992, S. 46. Peter Koblank: Die Befreiung der Sonder- und Sippenhäftlinge in Südtirol , Online-Edition Mythos Elser 2006