Богуслав Мартіну (; 8 грудня 1890, Поличка, Богемія, на той момент Австро-Угорщина — 28 серпня 1959, Лишталь, Швейцарія) — чеський композитор XX століття. Біографія Навчався у Празькій консерваторії. У 1913—1923 роках виступав як скрипаль. У 1923—1940 роках мешкав у Парижі, де вчився в А. Русселя, був близький до Артура Онеґґеру. З 1953 року мешкав у США, звідки переїхав у Рим, з 1955 року жив у Швейцарії.

Творчість Творча спадщина Мартіну нараховує близько 400 творів. Він автор 15 опер (у тому числі 2 радіоопер та опери-балету), 14 балетів, 6 симфоній, великої кількості інструментальних концертів (переважно фортепіанних, скрипкових та віолончельних), великої кількості камерної музики, зокрема 7 струнних квартетів, 5 кантат, а також фортепіанні твори, зокрема Соната та чотири п'єси під назвою «Думка».

Ці твори увібрали різні стилістичні впливи: наприклад, у балеті «La Revue de Cuisine» (1927) помітний вплив джазу, тоді як подвійний концерт для двох струнних оркестрів, фортепіано і литавр (1938) наслідує традицію барокових concerto grosso. Багато творів натхненні чеським фольклором. Також відчутний вплив на творчість Мартіну справили Клод Дебюссі та Ігор Стравінський.

Характерною рисою оркестрових творів є присутність розвинутої партії фортепіано, навіть у невеликому концерті для клавесину і камерного оркестру. Твори 1930—1950-х років репрезентують неокласичний стиль, проте твори останнього періоду відрізняються більшою оригінальністю стилю, більш рапсодійного, спонтанного характеру. Стилістичну еволюцію композитора легко побачити, зіставивши, наприклад, його шосту симфонію «Симфонічні фантазії» 1953 року з попередніми симфоніями, написаними у 1940-х роках.

Серед маловідомих творів Мартіну є септет для терменвоксу, гобою, струнного квартету і фортепіано, написаний у 1944 році й присвячений Розену, першому виконавцю партії терменвоксу.

Найважливіші твори

Перший струнний квартет, 1920—1921 Маріонетки I—III, 1912—1924 Half — Time, 1924 Другий струнний квартет, 1925 Солдат і танцівниця, комічна опера, за мотивами комедії Плавта Концерт для віолончелі, 1930 Шпалічек, балет, 1931—1932 Ігри на Марію, опера, 1933—1934 Джульєтта (Книга снів), опера, 1936—1937 Букет, кантата 1937 Четвертий скрипковий концерт, 1937 Кончерто-гроссо, 1937 Польова меса, 1939 Подвійний концерт для двох струнних оркестрів, фортепіано та литавр Перша симфонія, 1942 Друга симфонія, 1943 Третя симфонія, 1944 Четверта симфонія, 1945 П'ята симфонія, 1946 Шостий скрипковий квартет, 1946 Одруження, опера, 1952 Шоста симфонія(Симфонічна фантазія) Гільгамеш, ораторія, 1954—1955 Очищення джерел, кантата, 1955 Фрески П'єро делла Франческа, 1955 Четвертий фортепіанний концерт, 1956 П'ятий фортепіанний концерт, 1957 Мірандоліна, комічна опера, 1959, за п'єсою Гольдоні «Трактирниця» Пристрасті по-грецьки, опера, 1954—1958, лібрето М. Казандзакіса за його однойменним романом Аріадна, опера, 1958 Пророцтва Ісаї, кантата, незакінчена, 1959

Див. також 3081 Мартінубог — астероїд, названий на честь композитора.

Посилання

Фонд Богуслава Мартіну в Празі Каталог творів Bohuslav Martinu Centre in Policka

Примітки