Астарта (, , ), Аштарт (ассиро-вавилонська) — головна богиня семітів, божественне уособлення планети Венери. Широко відома у східному Середземномор'ї від бронзової доби до античності. Відповідає грецькій Афродіті і римській Венері. У міфології семітських народів богиня родючості, материнства й кохання; у деяких племен — богиня місяця, шлюбу, війни. Як богиню місяця Астарту називали «царицею небесною», зображували її з дитиною на руках.
Поклоніння цій богині було широко поширене серед різних народів античності, й ім'я Астарта, в різних формах, було загальноприйнятим. В її культ входила священна проституція.«Людство в пошуках Бога» Wachtturm-Gesellschaft, 2001 рік, стор. 45.
Вавилоно-ассирійська Іштар Одна з богинь ханаанців, вважалась дружиною Ваала. Часто її зображали оголеною зі збільшеними статевими органами.
Філістимлянська Ашторет Замість ніг мала риб'ячий хвіст. З цим пов'язували легенди про її обернення на рибу в Ієрополі й уявлення про неї як божество життєдайної вологи. При храмах були священні страви з рибою. Філістимляни називали її Ашторет і вважали богинею війни, як це видно з біблійної розповіді про поразку першого ізраїльського царя Саула. Там розповідається, що його зброю поклали в храм Астарти.1 Самуїла 31:10 Професор Джон Носс (John B. Noss) у своїй книжці «Релігії людства» пише: John B. Noss Insight on the Scriptures. том 1, стор. 193.
Але, загалом Астарта була богинею плодючості і найвидатнішою частиною її поклоніння були оргії в храмах або ж на пагорбах присвячених поклонінню Ваалові, де прислуговували храмові утриманці, що займалися жіночою та чоловічою проституцією.
Сирійська Атаргатіс, Деркето
Атаргатіс (), також Деркето́ () — сирійська богиня родючості, шанована в північній Сирії, частково в хананейців і фінікійців. Лукіан у трактаті «Про сирійську богиню» описує такий храм і його культи. Лукіанова Сирійська богиня, будучи тотожною з Атаргатіс, загалом має риси, запозичені від фригійської Кібели. Культ Атаргатіс позначений синкретизмом.
Атаргатіс була одним з найшанованіших божеств елліністичного світу.
Давня Греція та Рим З 3 століття до н. е. культ Аштарти приник у Грецію, де її ототожнювали з АфродітоюБотвинник М. Н., Коган М. А., Рабинович М. Б., Селецкий Б. П. Мифологический словарь. Изд. 3-е, доп. М., Просвещение, 1965.
У Римі культ Астарти набув поширення у 1 століття до н. е., Атаргатіс шанували під ім'ям Сирійської богині (Деа Сиріа). Зображувалась напівжінкою-напіврибою.
Радянське трактування Українська радянська енциклопедія стверджує, що надалі християнство запозичило йменування цієї богині, теж називаючи Марію «царицею небесною» і зображуючи її з дитиною.
Див. також Русалка (напівриба) Амазонки (войовнича легендарна жінка) Астарот
Примітки
Література Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання Іван Франко. Ораторія ІСТАР