Конкурс піаністів імені Фридерика Шопена — конкурс академічних піаністів, що проходить у Варшаві один раз на п'ять років і присвячений винятково музиці Фридерика Шопена.
Конкурс був уперше проведений 1927 року з ініціативи польського піаніста і музичного педагога Єжи Журавльова. До початку Другої світової війни конкурс відбувся тричі, і всі три рази його виграли радянські піаністи. У 1949 році пройшов четвертий конкурс, а з 1955-го відновився нормальний п'ятирічний цикл.
Переможці конкурсу
1927Лев Оборін (СРСР)1932Олександр Юнінський (СРСР)1937Яків Зак (СРСР)1949Белла Давидович (СРСР) і Галина Черни-Стефанська (Польща)1955Адам Харасевич (Польща)1960Мауріціо Полліні (Італія)1965Марта Аргерих (Аргентина)1970Гаррік Олссон (США)1975Кристіан Цимерман (Польща)1980Данг Тхай Шон (В'єтнам)1985Станіслав Бунін (СРСР)1990першої премії не присуджено1995першої премії не присуджено(друга премія — Олексій Султанов (США))2000Юнді Лі (Китай)2005 (Польща)2010Юліанна Авдєєва (Росія)
Цікаві факти
В 1955 р. члени журі конкурсу Лев Оборін (переможець першого конкурсу в 1927 р.) і Артуро Бенедетті Микеланджелі відмовилися підписати підсумковий протокол, протестуючи проти присудження першого місця польському піаністові Харасевичу замість відсунутого на друге місце Володимира Ашкеназі. В 1980 році стався аналогічний випадок: член журі Марта Аргерих покинула конкурс у знак протесту після того, як югославський піаніст Іво Погорелич не був допущений до третього туру. Після того, як в 1990 й 1995 рр. журі двічі поспіль не присудило першої премії, така можливість була усунута із правил. Переможець конкурсу 2005 року польський піаніст , крім головного призу конкурсу, одержав і всі чотири додаткових призи першорядної важливості: за найкраще виконання полонезу, мазурки, сонати й концерту.
Посилання Офіційний сайт конкурсу