Зона ахімси або Зона миру () — політична програма, запропонована Далай-ламою XIV у вересні 1987 року, яка полягає в розширенні «повністю демілітаризованої зони ненасильства, якою він пропонує зробити спочатку Тибет, й до розмірів земної кулі»Андреев А. И. Тибет в политике царской, советской и постсоветской России. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та; Изд-во А.Терентьева «Нартанг», 2006.- 464 с. ISBN 5-288-03813-9 ISBN 5-901941-16-0. — С.403 .Радышевский Д. Земной Будда: лидер без страны // Московские новости. 1994. 15-22 мая. С.14. Передбачається, що Тибет як зона миру буде звільнений від будь-яких видів зброї і буде місцем гармонійного співіснування людини і природиДАЛАЙ-ЛАМА // онлайн-энциклопедия Кругосвет.

План Далай-лами XIV по відновленню миру і прав людини в Тибеті відомий також як метод «серединного шляху» (middle way). За його висунення Далай-лама XIV був удостоєний Нобелівської премії миру в 1989 році.

План миру в Тибеті з п'яти пунктів (1987) 21 вересня 1987 року на тлі збільшеного інтересу до питання ТибетуPatricia Cronin Marcello, с.132 Далай-лама був запрошений виступити перед членами Конгресу США, де він представив План миру в Тибеті, який складався з п'яти пунктів (The Five Point Peace Plan) :

перетворення всього Тибету в зону миру; відмова від політики переселення китайського населення до Тибету, що становить загрозу для самого існування тибетців як нації; повага до засадничих прав людини і демократичних свобод, які є у тибетського народу; відновлення та охорона навколишнього середовища Тибету і відмова від використання Китаєм Тибету для виробництва ядерної зброї і поховання ядерних відходів; початок чесних переговорів про статус Тибету в майбутньому і відносинах між тибетським і китайським народами.

Перший пункт плану світу з Тибету звучав так : Я пропоную перетворити весь Тибет, включаючи східні провінції Кхам і Амдо, в зону «ахімси» (термін на санскриті, що означає стан миру та ненасильства). Створення такої зони світу узгоджується з історичною роллю Тибету як мирної і нейтральної буддійської нації і буферної держави, яка розділяє великі держави континенту. На думку Далай-лами, створення зони ахімси дасть можливість розвивати неагресивні взаємини між Індією і Китаєм, усунувши необхідність концентрації військової сили у своїх кордонівPatricia Cronin Marcello, с.133.

Далай-лама закликав перетворити Тибет в найбільший парк у світі зі строгими законами для захисту дикої природи, забороною на будівництво АЕС, стимулюванням мирних і екологічних ініціатив, заохоченням міжнародних і регіональних організацій із захисту прав людини.

Китайські вчені вважають пропозицію Далай-лами закликом до незалежності Тибету де-фактоRongxing Guo, Carla Freeman Managing Fragile Regions: Method and Application. — Springer, 2010. ISBN 978-1-4419-6435-9. С.64 . 17 жовтня 1987 року китайський уряд відхилив план миру в Тибеті Далай-лами.

Страсбурзька пропозиція (1988) Відхилення плану миру, запропонованого Далай-ламою, викликало демонстрації всередині Тибету, які були швидко припинені. Новина про це поширилася світовими ЗМІ, викликавши нову хвилю інтересу до Тибету.

15 червня 1988 року Далай-лама XIV був запрошений виступити перед Європейським парламентом у СтрасбурзіAddress to the Members of the European Parliament // Страсбург, 15 июня 1988 года, де він представив опрацьований план миру з п'яти пунктів, зробивши основний акцент на правах тибетців жити вільно. 14 жовтня Європейський парламент видав резолюцію, висловивши своє занепокоєння з питання ТибетуM. G. Chitkara Human rights: commitment and betrayal. — APH Publishing, 1996. — С.136.

Отримання Нобелівської премії миру. Порівняння з Махатмою Ґанді У жовтні 1989 року Далай-лама XIV був удостоєний Нобелівської премії миру. Нобелівський комітет відзначив постійне протидію Далай-лами поширенню насильства та в боротьбі за звільнення Тибету від китайської окупації і його «конструктивні і далекоглядні пропозиції для вирішення міжнародних конфліктів, питань про права людини і глобальних екологічних проблем»Tore Frängsmyr, Irwin Abrams Peace, 1981—1990. — World Scientific, 1997. ISBN 981-02-1181-3, ISBN 978-981-02-1181-3. — С.233 . Далай-лама вважається наступником ненасильницького підходу Махатми Ґанді, і Комітет розглядав вручення Нобелівської премії, в тому числі як підношення в пам'ять про індійську лідерку.

Далай-лама неодноразово говорив, що життя Махатми Ґанді надихає йогоMahatma Gandhi is my inspiration, says Dalai Lama // The Hindu, 2006.01.04. На думку оглядача Д. Радишевського, Далай-лама XIV є єдиним політиком в світі після Махатми Ґанді, здатним робити сьогодні народно-визвольний рух ненасильницьким.

Серединний шлях В інтерв'ю 2010 року Далай-лама описав «Серединний шлях» в питанні Тибету наступним чином: Ми говоримо про «Серединний шлях». Ми незадоволені нинішньою політикою в Тибеті. Вона руйнівна для свободи віросповідання та культурної спадщини, а також вельми негативно позначається на стані навколишнього середовища. Але при цьому ми не прагнемо до відділення від Китаю, оскільки Тибет — це країна без виходу до моря, відстала в матеріальному відношенні. Все тибетці хочуть бачити модернізований Тибет. Тому залишатися в складі Китайської Народної Республіки — в наших інтересах, якщо ми хочемо матеріального розвитку. Але за умови, що нам буде надана значна автономія і самоврядування в питаннях культури, освіти, релігії, тобто в тих областях, з якими тибетці впораються краще. У цих питаннях вирішальне слово має бути за Тибетом. Ось що ми називаємо «Серединним шляхом».Далай-лама в гостях у Ларри Кинга // 22.02.2010 Термін «серединний шлях» вживається за аналогією з однойменним поняттям з буддизму.

Примітки

Література

Див. також

Сатьяграха

Посилання

Dalai Lama XIV The Five Point Peace Plan // 21 вересня 1987 року Далай-лама XIV План миру в Тибеті з п'яти пунктів // 21 вересня 1987 року Dalai Lama XIV Strasbourg Proposal 1988