Коні дельти Дунаю — популяція здичавілих коней у Румунії, що живуть у лісі Летя, дельта Дунаю, між Кілійським та Сулинським гирлами Дунаю. Близько 4000 диких коней мешкають у дельті Дунаю, 2000 з них у природному заповіднику Летя, де, з одного боку, вони є одними з останніх, що залишилися "диких" коней, що живуть на європейському континентіProject Proposed: Biodiversity Preservation in the Danube Delta - Letea Natural Reserve by saving the last wild horses in Europe and some protected vegetable species as well as developing methods to generate alternative incomes for inhabitants in the area. Arca lui Noe. Accessed October 2015., але вони також вважаються загрозою для флори лісу"Mustangul de România" (in Romanian), Gândul, February 25, 2009, включаючи деякі рослини у Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи.
Хоча у регіоні дикі коні жили протягом сотень років, їх кількість значно зросла після закриття колгоспів у 1990 році та звільнення приналежних до них коней"Caii sălbăticiţi distrug puieţii din Pădurea Letea" (in Romanian), Adevărul, October 12, 2007. Популяція Летя не регулюється, і це може призвести до перевантаження екосистеми.
Коні на острові Летя чорні або гніді, без білих плям. Кінь має 1,45 — 1,50 м у холці, сильну і щільну будову.
Опис За даними , на ділянці дельти Дунаю є три диференційовані популяції коней.
Перша група — багатоцільовий робочий кінь, більш-менш близький до , типовий для таких груп коней у Центральній Європі.
Друга група, має ареал на південь від Сфінту-Георге, близький до порід коник та гуцул, середній ріст від 1,30 м до 1,35 м, стійкий, має щільну будову та різні масті, відрізняється однохідью.
Третя група — власне кінь дельти Дунаю, лісу Летя. Це коні чорні або гніді, позбавлені білих плям. Вони мають середній ріст від 1,45 м до 1,50 м. Це насправді не сідлові коні, їх тип ближче до типу багатоцільових коней Центральної Європи, таких як сьогоденна порода .
Примітки