Сергій Якович Мартинюк (літературний псевдонім Світогор Лелеко, військовий псевдонім «Письменник», року, с. Крижовлин, Балтський район, Одеська область) — український прозаїк,http://ukrainka.org.ua/serhiy-martynyuk публіцист, поет, журналіст, краєзнавець, громадський і політичний діяч, меценат, військовослужбовець Ірпінської ТрО. Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України.
Життєпис Народився року у селі Крижовлин, Балтський район, Одеська область. У дитинстві писав оповідання, мріяв стати письменником і вступити на факультет журналістики Одеського університету. У 1983 році закінчив Одеське вище військове командне артилерійське училище. Служив в Німеччині та Зеленому Клині. В 1988 році достроково отримав військове звання «капітан». У 1991 році, у зв'язку із скороченням, звільнений у запас.
З 2010 по 2014 рік був депутатом Балтської районної ради 6 скликання. В 2012 і 2014 роки балотувався у народні депутати України по мажоритарному виборчому округу № 137. Довірена особа кандидата на пост Президента України Василя Куйбіди у ТВО № 139 на позачергових виборах Президента України у 2014 році.
Брав участь у Помаранчевій революції та Революції гідності, деякі епізоди з цих подій висвітлив у своїх творах.
У 2015 році балотувався до Київської міської ради.
Працював радником голови Федерації профспілок України. Станом на грудень 2019 працює генеральним директором підприємства Дирекція управління майном НСПУ.
До повномасштабного російського вторгнення працював викладачем циклової комісії з журналістики Київського фахового коледжу Приватного Вищого Навчального Закладу (ПВНЗ) «Університет сучасних знань». Займався волонтерством у сферах підтримки майданівців та допомоги армії, створив Благодійний медичний фонд «Лелеко», який опікується реабілітацію військових.
Працював вчителем методичної підкомісії з військових дисциплін у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна (2022 - 2024 рр) та заступником головного редактора з розвитку газети «Літературна Україна» (2022 - 2024 рр).
Одружений, дружина Мартинюк (Орещук) Марія Михайлівна. Мають двох доньок.
Участь у російсько-українській війні Початок російського вторгнення 24 лютого Сергій зустрів у Ірпені. Того ж дня, добровольцем із власною мисливською зброєю приєднався до Сил територіальної оборони у своєму місті, отримав позивний «Письменник».
Під час боїв за Київщину Сергій весь час залишався місті, брав участь у обороні пішохідної переправи через річку Ірпінь. Воювати доводилося без шоломів та бронежилетів, у цивільному одязі:«У мене була власна мотивація — я захищав свою землю, свою родину, свій дім. Я не мав права не боронити свій дім і свою родину. Вважаю, що це обов'язок кожного справжнього чоловіка. Ми чудово розуміли, якщо впаде Ірпінь, то впаде і Київ. Тому стояли на смерть. Ми чудово розуміли, що за Україну треба вбивати, а не гинути. Смерті не боялися. У 2018 за мого авторства вийшла книга під назвою: „Народжені перемагати, або краще померти стоячи, ніж жити на колінах“».Азербайджанський журналіст Ейнулла Фатуллаев назвав Сергія Мартинюка, який покинув перо та взявся за свою стару рушницю, уособленням місцевого ополчення в Ірпіні.
На своїй сторінці у Facebook і на сайті заснованого ним Благодійного фонду «Лелеко» Сергій веде репортажі з Ірпеня під назвою «Письменницький літопис».
Після початку широкомасштабного вторгнення у боях за рідне місто двічі був контужений. Наголошує, що сьогодні він не письменник, а солдат.«Я пишаюсь першими добровольцями. Вони сучасні герої. Вважаю, що саме битва за Ірпінь стала вирішальною. Саме тут в Ірпені і Приірпінні пишеться новітня історія світу. Вона вже написалась, тільки світ цього ще не відчув».24 травня 2022 року рішенням Ірпінської міської ради Сергій Мартинюк був нагороджений медаллю «За заслуги перед містом Ірпінь», 12 липня 2022 року — медаллю «За оборону рідної держави».
За наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2022 року № 1151 Сергій Мартинюк нагороджений медаллю «За сприяння Збройним Силам України».
Матеріяли, створені Сергієм Мартинюком під час боїв за Ірпінь, увійшли до документального фільму «Форпост Ірпінь»
Творчість Пише прозу, публіцистику, вірші, п'єси.
Є засновником альманаху «Балтське коло», і мистецького проекту «Моя перша поетична збірка». У 2015 році — заснував Балтський літературний осередок Ліги Українських письменників ім. П. Чубинського.
Автор і видавець книг:
«З Україною в серці», Сергій Мартинюк, книга, Видавництво ТОВ МВП «Ананьївська друкарня», Балта, 2008, ISBN 966-8437-01-4 «Пишаюся, що я Українець» (2 видання, 2010, 2012) Сергій Мартинюк, книга, Луцьк, Видавництво ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2010, ISBN 978-966-361-473-1 «Я Українець і маю розум переможця» (2 видання, 2011, 2013) «Народжені перемагати. Проза, поезії, п'єси» / Сергій Мартинюк. Київ: Видавництво «Український пріоритет», 2018. 144 с. ISBN 978-617-7398-95-9 «Маю честь бути Українцем», книга, Сергій Мартинюк (Світогор Лелеко) Київ: ТОВ «Видавничий дім АртЕк», 2020, ISBN 978-617-7814-42-8 «Того, хто йде, важко спинити», книга, Сергій Мартинюк (Світогор Лелеко) Київ: ВЦ «Просвіта», 2020, ISBN 978-617-7201-85-3 «Пишаюсь, що я — Українець, або Лелеки рідним гніздам не зраджують» Сергій Мартинюк Київ: ТОВ «Видавничий дім АртЕк», 2021. 404 с. «13 віршів або битва за Ірпінь змінила світ», Київ. Видавництво «Міленіум». Сергій Мартинюк (2 видання, 2022, 2024). 64 стор. (104 стор.) ISBN 978-617-7201-83-9 «Українці - люди Сонця Неба» Сергій Мартинюк (Світогор Лелеко), Василь Якименко, Київ, Видавництво НДІУ, 2023, 160 стор. ISBN 978-617-8073-00-8 https://nspu.com.ua/novini/naris-pro-knigu-sergiya-martinjuka-ta-vasilya-yakimenka-ukrainci-ljudi-soncya-neba-kiiv-2023/ Антологія воєнної лірики «Поміж повітряних тривог» Сергій Мартинюк «Письменницький літопис. Записки з війни», Київ, 2023, Друкарський двір Олега Федорова, 123 стор., ISBN 978-617-8082-96-3. «Позивний «письменник», або Як Ірпінці русню відірпінили» Сергій Мартинюк (Світогор Лелеко), Одеса, «Астропринт», 2025, 304 стор. ISBN 978-617-8515-54-6 https://nspu.com.ua/aktualno/nova-kniga-sergiya-martinjuka-pozivnij-pismennik-abo-yak-irpinci-rusnju-vidirpinili/https://zora-irpin.info/nova-knyga-sergiya-martynyuka-pozyvnyj-pysmennyk-abo-yak-irpintsi-rusnyu-vidirpinyly/https://chornomorka.com/archive/22551/a-171591.htmlhttps://armyinform.com.ua/2025/06/16/vidbulas-prezentacziya-knygy-sergiya-martynyuka-pozyvnyj-pysmennyk-abo-yak-irpinczi-rusnyu-vidirpinyly/https://nspu.com.ua/aktualno/u-nacionalnomu-muzei-literaturi-ukraini-vidbuvsya-tvorchij-vechir-sergiya-martinjuka/ Літературний альманах «Скарби рідної землі» Сергій Мартинюк (Світогор Лелеко) «Мої лелечки про Ірпінь і бої в Ірпені», Хмельницький, 2025, Видавець Стасюк Л. С., стор.199, ISBN 978-617-8644-12-3. Літературний альманах «На крилах натхнення» Сергій Мартинюк (Світогор Лелеко) «Вистоїмо, або Встань і вбий першим», Хмельницький, 2025, Видавець Стасюк Л. С., стор. 199, ISBN 978-617-8644-33-8
Публікується в газетах: «Народна трибуна», «Ваш інтерес»Сергій Мартинюк (№ 44 (371) 28 жовтня 2011) «В ім'я гідності ми маємо бути МИ» — газета Ваш інтерес.Сергій Мартинюк (№ 49 (376) 2грудня 2011) «Ми звинувачуємо» — Ваш інтерес — незалежний інформаційно діловий тижневик., «Чорноморські новини»Сергій Мартинюк (№ 31 (21201), 14 квітня 2011) «Заради майбутнього» газета Чорноморські новини — громадсько — політична газета.Сергій Мартинюк (20 серпня 2011) «Пліч-о-пліч за Рідне» — газета Чорноморські новини.Сергій Мартинюк (№ 75-76 (21235-21236) 24 вересня 2011) "Операція «Тендер» — газета Чорноморські новини.Сергій Мартинюк (№ 41 (21305) 26 травня 2012) «Кінець кріпацтву в Саражинці» — газета Чорноморські новини., «Одеські вісті», «Літературна Україна», «Українська літературна газета»https://litgazeta.com.ua/poetry/serhij-martyniuk-virshi/, «Слово Просвіти», «Свобода», «Українське слово», «Вісті Снігурівщини», «Заграва», «Вечірній Коростень», «Зоря Приірпіння», часописах «Олександрійський маяк» (член редакційної колегії), «VOLYA» (член редакційної ради), «Коромисло», «Євшан», «Дзвін», «Стожари», «Жінка», «Камертон», «Київ», «Трибуна», «Просто на Покрову», «Перевесло», «Україна молода»Сергій Мартинюк (25 липня 2008) «Нема на вас Гонти» — газета Україна молода., «Рідна віра»Світогор Лелеко «Балта рунвірівська» часопис «Рідна Віра» № 23 (60), м. Київ 11013 р. Д.Сергій Мартинюк «Людина без обличчя, або монахиня» часопис «Рідна Віра» № 1 м. Київ 11019 р. Д., «Регіон бандерівський»Сергій Мартинюк «Місто в небезпеці», часопис "Регіон бандерівський № 2(6) м. Нововолинськ 2010 та інших. У складі науково-дослідної групи публікується у науковому журналі «Грааль Науки».
У майбутньому Сергій планує видати спільну збірку віршів зі своїми друзями із Сил територіальної оборони ЗСУ та створити фільм у комедійному жанрі про оборону Ірпеня.
У 2022 році Всеукраїнське товариство «Знання» України номінувало книгу Сергія Мартинюка «Пишаюсь, що я — Українець, або Лелеки рідним гніздам не зраджують» на здобуття Шевченківської премії 2023 року.
У січні 2023 року окупаційною адміністрацією ЛНР книга «Народжені перемагати. Проза, поезії, п'єси» була включена до списку екстремістської літератури та підлягає вилученню з бібліотечних фондів ЛНР.
У липні 2023 року у Всеукраїнському товаристві «Знання» України відбулася зустріч Сергія Мартинюка з читачами під назвою «Патріотизм — життя з Україною в серці».
З червня по жовтень 2025 року пройшов презентаційний тур книги «Позивний письменник або як Ірпінці русню відірпінили» Україною, зокрема відвідавши: Одесу, Полтавуhttps://www.youtube.com/watch?v=NKOsCOIFH1Y, Лубниhttps://luguniv.edu.ua/?p=141317, Миргородhttps://www.youtube.com/watch?v=D6jneFBRCZI, Львів https://www.kontentmedia.com.ua/2025/10/04/позивний-письменник-або-як-ірпінці-р/, Кропивницький, Немішаєве. Презентаційний тур проходив за сприянням Спілки офіцерів України
У жовтні 2025 року у Національному музеї літератури України відбувся творчий вечір Сергія Мартинюка «Слово, яке кличе, спонукає, тішить і заспокоює»
Громадська діяльність Член НСПУ з жовтня 2018 року. Член Ревізійної комісії Київської міської організації НСПУ.
Член Національної Спілки Краєзнавців України та Національної Спілки Журналістів України.
З грудня 2008 року член Обласної асоціації Волинських письменників.
З червня 2014 року один із засновників і член Ліги Українських письменників імені П. Чубинського.
Має козацьке військове звання «Генерал-осавул УК», є отаманом Балтського окремого округу Чорноморського козацького округу (ЧКВ), заступником отамана ЧКВ.
Учасник Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013—2014 років. Організатор першого Євромайдану в рідному місті Балта.
Є засновником і директором благодійної організації Благодійний медичний фонд «Лелеко». Фонд був заснований у квітні 2014 року. Завдання — допомога в оздоровленні і реабілітації майданівцям, добровольцям, воякам. За 2014—2016 роки фонд «Лелеко» посприяв, допоміг, направив на реабілітацію 550 осібhttp://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/informatsijna-robota/10236-profspilki-i-blagodijniki-nadayut-dopomogu-vojinam-ato-ta-timchasovo-peremishchenim-osobam.
Голова Ревізійної комісії Національної Федерації Самбо України.
Голова Бучанської районної організації ВГО «Спілка офіцерів України». Обраний 17 липня 2021 року заступником голови Київської обласної організації Спілки офіцерів України. Обраний на 26 з'їзді ВГО СОУ (24 липня 2021 року) членом Центрального проводу ВГО Спілки офіцерів України.
Відзнаки
орден «Лицар України», орден Лицарської звитяги (Федерація профспілок України); медаль 100-річчя Провідника ОУН С. Бандери (2009); медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (25 лютого 2016); відзнака «30 років Спілці офіцерів України»; медаль «За заслуги перед містом Ірпінь» (24 травня 2022); медаль «За оборону рідної держави» (12 липня 2022); медаль «За сприяння Збройним Силам України»;