Герофі́ла () — одна з сивіл, яка походила з ЕрифруСтрабон. Географія XIV 1, 34Клімент. Стромати I 108, 3, народилась в печері на горі Корік, дочка німфи і смертного пастуха ТеодоросаПавсаній. Опис Еллади X 12, 7, ясновидюща. Згідно з Аполлодором Еритрейським, передбачила, що загине Троя і Гомер напише про це неправдиву поемуЛактанцій. Божественні встановлення I 6, 9. За іншими даними походила з троадського містечка Марпесса, біля ГергітіонаСтародавні сивіли.
Легенда про Герофілу Аполлон, побачивши юну красуню Герофілу, запропонував їй все, що вона тільки забажає, якщо стане його коханою. Вона прийняла його пропозицію, натомість запросила в нього дар пророцтва і стільки років життя, скільки пилинок містить купка виметеного нею сміття, яких там виявилася рівно тисяча. Однак вона забула попросити про вічну юність,Як свого часу забула попросити про це в Зевса богиня Еос для свого смертного чоловіка, таким чином зробивши його безсмертним, але старим, який сидів весь час у кутку кімнати схожий на висохлого павука. тому більшу частину свого тривалого життя прожила старою. З роками Герофила настільки висохла, що перебувала в пляшці, що звисала зі стелі її печери, і, коли діти запитували її, чого вона бажає, вона лаконічно відповідала: «Смерті». Ще до старості Герофіла провістила, що спартанська жінка на ім'я Єлена стане причиною знищення Трої, і зажадала, щоб Гекуба без вагань вбила щойно народженого нею Паріса, який спокусив, а потім викрав Єлену від її чоловіка Менелая, привіз її до Трої, тобто через неї й виникла Троянська війна.
До того як зовсім постаріти, Герофіла, як і всі сивіли, багато мандрувала по світу, але зрештою повернулася на свою батьківщину в Троаду. Зокрема. в Італії Герофила звернула увагу на Енея, що зміг втекти за палаючої Трої: попередила його про прийдешні лиха, допомогла йому спуститися в підземне царство Аїда, щоб побачити померлого батька, і передбачила велике майбутнє заснованому Енеєм місту.
Про інших сивіл на ім'я Герофіла У грецькій історії і міфології існує певна плутанина стосовно Герофіли. Вважають, що існувало ще декілька осіб з таким ім'ям, яких між собою часто плутають. Дельфійська сивіла на ім'я Герофіла була дочкою Дардана згідно записів Евмела Коринфського, що жив у VIII столітті до н. е. Була інша Герофіла, що її батьками були Зевс і Ламія. Тоді як Плутарх Герофілою іменував саму ЛаміюПлутарх. «Про те, що піфія більше не провіщає віршами» 9. Павсаній називав Герофілою сивілу, походження якої пов'язують з Аполлоном і музами. Ім'я її надали лівійціПавсаній, X 12, 1-3. Вона була жрицею храму Аполлона Смінфейского, жила на Самосі, відвідала Кларос, Делос, Дельфи. Померла в Троаді, де була похована в гаю Аполлона Смінфейского. Ще одна Герофіла співала пророцтва в Дельфах, передбачила Троянську війну. У гімні для делосцев на честь Аполлона називала себе його дружиною, дочкою і сестрою. Але в іншому пророцтві називала себе дочкою німфи Іди і бога річки АідонеяПавсаній. Опис Еллади X 12, 2-3. Ймовірно, що це фрігіянка Артеміда, що прийшла в ДельфиКлімент. Стромати I 108, 1. Іноді Герофілу ототожнюють з Сивілою кумською.
Примітки
Джерела Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок. А. П. Кондрашов. Кто есть кто в мифологии Древней Греции и Рима. 1738 героев и мифов. РИПОЛ классик. Москва. 2016. ISBN 978-5-386-09554-3 Herophile. In: W. Vollmer: Wörterbuch der Mythologie aller Völker. Stuttgart: Hoffman'sche Verlagsbuchhandlung 1874, S. 247.