Людвіг Кехле (Кьохле) (; 28 січня 1921, Нофельс, Форарльберг, Австрія — 9 червня 1942, біля Новгорода, РРФСР) — німецький військовослужбовець, обершарфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія В 1938 році поступив добровольцем у частини посилення СС. Учасник німецько-радянської війни. Відзначився у боях під Дем'янськом: самостійно знищив ручними гранатами 6 ворожих бункерів і декілька кулеметних гнізд, після чого утримував позицію і змусив радянських солдатів відступити. Завдяки цим досягненням одержав прізвисько «Руйнівник бункерів» (). Загинув під час артилерійського обстрілу.
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Залізний хрест 2-го класу (липень 1941) 1-го класу (листопад 1941) Штурмовий піхотний знак в сріблі Нагрудний знак «За поранення» в чорному Лицарський хрест Залізного хреста (28 лютого 1942) — як обершарфюрер СС і командир бойової розвідувальної групи 5-ї роти 1-го піхотного полку СС «Мертва голова» 3-ї танкової дивізії СС «Мертва голова» ; за заслуги у боях під Дем'янськом. Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Література
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Ritterkreuz Archiv IV/2010, Veit Scherzer, Ranis, September 2010, ISSN 1866-4709