Шукання козацтва — одна з форм соціальної боротьби поневолених мас Гетьманщини, які домагалися через державно-адміністративні й судові установи козацьких прав, для чого мусили, згідно з царським указом від 16 квітня 1723 року відшукати свій козацький родовід.
У зв'язку зі значним розмахом руху, в 1755 році був виданий гетьманський ордер, яким визначався порядок подання «позовів про козацтво» для міщанства і селян «вільних поселень». Можливості «шукачів козацтва» різко обмежилися після видання в 1760 році гетьманського універсалу, підтвердженого царським указом 1763 року. Документ передбачав перехід селян до іншої місцевості лише з письмового дозволу свого власника. Однак у цілому «шукання козацтва» не втратило своїх масштабів і в 60—70-х роках XVIII століття, і після ліквідації залишків української автономії в 1764—1783 роках, і навіть після фактичного запровадження в Україні кріпацтва в 1783 році.
Література
Посилання