Гео́ргій Андрі́йович Боровико́в (, Маріуполь — , Одеса) — радянський фізіолог і анатом рослин. Професор з 1924 року, доктор біологічних наук з 1936 року. Член Новоросійського та Московського товариств природознавців, Товариства сільського господарства Півдня Росії, Німецького ботанічного товаристваЕнциклопедія сучасної України.

Біографія Народився року в Маріуполі. Навчався в Маріупольській гімназії. 1907 року закінчив природне відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету. Працював у професорів П. Бучинського та В. Реп'яхова, потім перейшов до Зоологічного музею, яким керував О. Браунер. Досліджував фізіологію й анатомію рослин. Вивчав флору околиць Одеси.

У 1907–1918 роках — у Новоросійському університеті: лаборант, асистент, приват-доцент: на 1910 рік — штатний лаборант при біологічної лабораторії фізико-математичного факультету Імператорського Новоросійського університету, лаборант в Одеських Вищих жіночих курсах, викладач природничої історії в Жіночій гімназії С. А. Верцінської; на 1914 рік — понадштатний лаборант при зоотомічному кабінеті фізико-математичного факультету Імператорського Новоросійського університету. Від 1919 року — в Одеському сільськогосподарському інституті: з 1921 року — викладач курсів анатомії, фізіології рослин, а з 1927 року і сільськогосподарської мікробіології. За сумісництвом у 1920–1927 роках — директор Вознесенської сільськогосподарської дослідної станції, від 1929 року — директор виноробної станції на Сухому лимані (згодом реорганізованої в Інститут виноградарства й виноробства); від 1930 року — керівник кафедри загально-біологічних наук (від 1931 року — кафедри агробіологічних наук, а від 1932 року — агроботаніки), водночас — помічник директора, згодом директор і декан агрономічного і виноградарського факультетів; з 1937 року завідувач кафедри ботаніки і фізіології рослин.

У 1939—1941 роках — викладач, завідувач кафедри ботаніки Одеського фармацевтичного інституту. Під час Другої світової війни залишився в окупованій Одесі; У 1948—1953 роках — завідувач кафедри фізіології рослин Одеського університету.

Помер в Одесі 18 січня 1958 року. Похований на Другому християнському цвинтарі ОдесиNecropolural .

Наукова діяльність Вивчав флору півдня Росії, Північного Кавказу і Сибіру, вплив відцентрової сили на формостворюючі процеси клітини, розробив методи боротьби з посухою і способи підвищення врожайності зернових і кормових культур; досліджував походження дикого винограду на Херсонщині, анатомію і фізіологію виноградної лози; розробив перспективи освоєння Нижньодніпровських пісків під культуру винограду. Автор 52 наукових статей і брошур. Серед робіт: Папоротники Кубанской области // Зап. Новорос. об-ва естествоиспытателей. 1909. Т. 33; Очерк растительности юго-западной части области Войска Донского // Там само; К вопросу о строении оболочек растительных клеток // Там само. 1914. Т. 39; Действие солеобразных веществ на скорость роста растительных организмов // Там само. 1916. Т. 41; Анатомия растений. О., 1919; Про заразливі хвороби наших рослин та як боротися з ними. Х., 1925; Анатомия и физиология прививки у виноградной лозы. — Харьков, 1935 (Тр. / Укр. НИИ виногр. им. К. А. Тимирязева, вып. 1); Виноградна лоза, її будова та життя // Виноградарство. Х., 1935; Дикий виноград України. — В кн.: Збірник статей по виноградництву і технічній переробці винограду. Київ—Харків, 1936, вип. 13 (разом з В. В. Золотовим); Сучасний стан виноградництва та перспективи освоєння виноградною культурою нижньодніпровських пісків // Пр. Укр. НДІ виноградництва ім. В. Таїрова. К.; Х., 1936. Т. 12; О происхождении дикого винограда Украины // Тр. Одес. с.-х. ин-та. 1940. Т. 3.

Примітки

Література Гольд Т. М. Георгий Андреевич Боровиков: К 75-летию со дня рожд. // БЖ. 1957. № 1; Білокінь І. П. Г. А. Боровиков // Щорічник Укр. ботан. т-ва. 1960. № 2; Професори О(Н)У;