Павлі́вка Дру́га — село в Україні, у Тальнівській міській громаді, Звенигородського району Черкаської області. У селі мешкає 63 особи.
Історія Село виникло у XVIII столітті з Кобиляцьких (Кобеляцьких) хуторів. У складі Російської імперії входило до Чижівської волості Звенигородського повіту Київської губернії. На російських картах 1796 р., 1838 р., 1839 р., 1840 р., 1854 р., 1864 р. та 1903 р. з'являється як Павловка. І саме під такою назвою село згадує Лаврентій Похилевич у своїй праці «Сказання про населені місцевості Київської губернії» (1864).
У 1832 році село придбали брати Матфей, Іван та Каетан Боровські в Якова Кршечковського. У 1839 році на місцевому православному кладовищі Каетан Боровський збудував кам'яну церкву, яку згодом нащадки Каетана перетворили на католицьку. Натомість для православних вірян вирішили звести дерев'яну каплицю в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці, закладену того ж року. Самі ж мешканці села належали до парафії церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Кобиляках.
Станом на 1864 рік село займало 400 десятин землі та перебувало у власності Ернестини Боровської — невістки Матфея Боровського. У Павлівці проживало 276 осіб (з них 273 православних і 3 римо-католики).
У 1885 році в селі було 61 дворів, у яких проживало 321 особа, кладовищенська православна церква, каплиця, постоялий будинок та винокурний завод.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
З 17 липня 2020 року належить до Звенигородського району.
Постаті Присяжнюк Юрій Петрович (* 1962) — український історик та громадський діяч, професор кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Примітки
Посилання
Погода в селі Павлівка Друга