Христи́нівка — село в Україні, у Христинівській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Синичка (притока Канельки) за 7 км на північ від міста Христинівка.

Історія Територія сучасного села, як свідчать археологічні знахідки, була заселена ще з IV століття до нашої ери.

Вперше згадується в подимному реєстрі Брацлавського воєводства 1643 р., який зберігається в Любліні (Польща) під назвою Chrystypol. Отже. поселення, початково називалось Христиполем.Архив Юго-Западной России, ч. 7, т. 2. — С. 395.

В 1654 році, в ході національно-визвольної війни, військо коронного гетьмана Чарнецького штурмом захопило і майже знищило Христинівку.

В 1665 році загони уманського полковника Івана Сербина заволоділи багатьма населеними пунктами, в тому числі й Христинівкою. З 1667 року за Андрусівським миром Христинівка знову у складі Польщі.

Городище 17 століття – на території села. Трикутне, 820 метрів у периметрі, за переказом влаштоване гетьманом Дорошенком в 1672 році.

Францішек Салезій Потоцький у 1732 р. перейняв від стрийка — белзького воєводи Станіслава Владислава Потоцького Уманські маєтності разом з Христинівкою.

Згідно генеральної візитації Київської унійної митрополії Львівсько-Галицько-Кам’янецької єпархії церква в селі була збудована в 1728 році

Транскрипція оригінального тексту (пол.):

Wieś Khrystynowka.

Dobra dziedziczne do Klucza Umańskiego należące.

Cerkiew pod Tytułem Narodzenia Przenajświętszej Bogarodzicy Panny, drewniana, Roku 1728 wystawiona, słomą pokryta. Cimborium ze złota, Hrobnica drewniana, Mymice [Myrnice] szklanne, Antymis należyty, Testament in 8vo, więcej nic Cerkiewnego niemasz, tylko wszystkie rzeczy DuchownegoНаціональний музей у Львові ім. А. Шептицького, Ркл-11 арк.334.

Duchowny O. Andrzej Iwanowicz, za Granicą w Wołoszczyźnie Roku 1715 konsekrowany. Prezentey y Błogosławieństwa żadnego nie ma, y Prezent poświęcenia swego stracił, nieprzeczęrował goНаціональний музей у Львові ім. А. Шептицького, Ркл-11 арк.334.

Переклад українською мовою:

Село Христинівка.

Спадкові маєтності (помістя), що належать до Уманського ключа.

Церква під титулом (названа на честь) Різдва Пресвятої Богородиці Діви, дерев'яна, року 1728 збудована, соломою покрита. Ківорій [Cimborium] із золота, гробниця дерев'яна, мирниці скляні, антимінс належний, Новий Завіт [Testament] у 8-ку (формат в ічці), більше нічого церковного немає, тільки всі речі священиковіНаціональний музей у Львові ім. А. Шептицького, Ркл-11 арк.334.

Духовний (священик) о. Андрій Іванович, за кордоном у Волощині року 1715 висвячений. Презенти (подання на парафію) та благословення жодного не має, і документ [Prezent] про своє висвячення втратив, не перетворив/не підтвердив йогоНаціональний музей у Львові ім. А. Шептицького, Ркл-11 арк.334.

В 1748 році Францішек шукає священника для села За візитацією Уманського деканату греко-католицької церкви вже у 1756 році в селі існувала церква

1768 року тут налічувалося 146 дворів (846 осіб), а через 15 років — 209 дворів (1370 осіб).Український історичний журнал, 1965. — № 6. — С. 110.

З 1773 р. власником маєтків став син Салезія Станіслав Щенсний Потоцький, і воно входило до Соколівського ключа.

З 1793 року Христинівка, як і вся Правобережна Україна, під окупацією Російської імперії. З 1797 вона входить до Уманського повіту Київської губернії.

У другій половині 19 століття у місцевості починає розвиватись промисловість, що започаткувало залізничний вузол Христинівку.

На початку 20 століття у Христинівці на кожне із 294 селянських господарств припадало в середньому 2,6 десятини землі, а 27 її зовсім не мали. У 47 родин не було тягла. 1912 року 120 господарств Христинівки були безземельними, а в 72-х налічувалося всього 25 (?) десятин землі. 97 господарств мали від 1 до 2, а 138 від 2 до 3 десятин. Лише 4 господарства володіли 10 і більше десятинами. З-поміж безземельних господарств — 70 не мали худоби.Итоги переписи скота у сельского крестьянского населения Киевской губернии в 1912 году, стор.491. Населення села і вузла обслуговували лікар та фельдшер. В їхньому розпорядженні був медичний пункт і невелика аптека. Крім церковнопарафіяльної школи, в селі було двокласне міністерське і двокласне залізничне училища. Село мало поштово-телеграфну станцію.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 229 мешканців села.

Незадовго до німецько-радянської війни тут була створена хлібна база № 86.

20 вересня 2014 року в селі з архіпастирським візитом побував митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, під час якого звершив освячення новозбудованого храму Різдва Пресвятої Богородиці .

Населення За даними перепису 2001 року в селі проживало 3088 осіб.

Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Доля Українська 3 017 97,70 % Російська 52 1,68 % 19 0,62 % Разом 3 088 100,00 %

Відомі люди Панченко Юхим Миколайович — козак Армії Української Народної Республіки. Народився у селі Христинівка в 1899 році. В Армії УНР з 1919. Служив у 16-й бригаді 6-й Січової дивізії. Під час Другого Зимового походу — партизанського антибільшовицького рейду — козак 4-й Київської дивізії. В бою під с. Малі Миньки (в межах сучасної Житомирської області) 17 листопада 1921 року потрапив у полон. 22 листопада, у містечку Базар, розстріляний разом з 359 іншими полоненими, що одноголосно відмовились перейти до Червоної Армії. В оприлюдненому більшовиками списку значиться під 263 номером. Реабілітований 27 квітня 1998 року.

Галерея

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

Посилання Детальніше про село Детальніше про село Погода в селі Христинівка