Юрій (Юстин) Аркадійович Клячко́ (; , Антверпен — , Москва) — радянський вчений в області аналітичної і фіхичної хімії, аналітики і технології вин. Доктор хімічних наук з 1939 року, професор з 1940 року. Заслужений діяч науки і техніки РРФСР.

Біографія Народився 5 жовтня 1910 року в місті Антверпені (Бельгія), у сім'ї російських політичних емігрантів, які брали участь у революції 1905 року в Росії. Його родина повернулась до Росії перед початком Першої світової війниНекролог редколлегии «Российского химического журнала» .

У 1931 році закінчив хімічний факультет Московського вищого технічного училища імені М. Е. Баумана. У 1931—1932 роках — заступник завідувача кафедри технічних дисциплін Московського планового інституту, в 1932—1939 роках — начальник фізико-хімічної лабораторії Московського металообробного заводу Міністерства оборонної промисловості, у 1936—1937 роках — учений фахівець Інституту загальної та неорганічної хімії Академія наук СРСР. 1935 року закінчив ад'юнктуру у Військово-хімічній академії. Захистив кандидатську дисертацію в області колоїдної хімії. 1939 року захистив докторську дисертацію по аналітичній хімії. Член ВКП(б) з 1939 року.

З 1940 року заступник начальника, а у 1941—1942 роках — начальник Військової академії хімічного захисту. Учасник Другої світової війни. Інженер-полковник. Організував із складу академії батальйон і був начальником бойової ділянки на близьких підступах до Москви. Під його керівництвом була розгорнута робота по створенні нових засобів хімічної оборони, тому числі по димах, антидотах, вогневих засобахСайт о химических элементах . Нагороджений медаллю «За бойові заслуги»Память народа .

У 1944—1963 роках — начальник лабораторії неметалевих і газових включень ЦНДІ чорної металургії, в 1948—1950 роках — завідувач кафедрою фізичної хімії Всесоюзного заочного індустріального інституту. З 1963 року і до кінця життя — професор і завідувач заснованої ним кафедри аналітичної хімії Всесоюзного заочного інституту харчової промисловості (Московської державної технологічної академії).

Помер в Москві 5 липня 2004 року. Похований на Донському кладовищіМосковские захоронения .

Наукова діяльність Автор і керівник ряду наукових робіт по застосуванню синтетичних високомолекулярних флокулянтів у виноробстві, по клатратній теорії стану діоксиду вуглецю в шампанському, методам аналізу біополімерів в винах і соках, аналізу осаду і залишкових вмістів флокулянтів в винах, електрохімічних і хроматографічних методів аналізу вин, соків, коньяків і шампанського. Автор кількох навчальних посібників з аналітичної хімії, 30 винаходів по технології і методам аналізу, 1235 наукових публікацій, в тому числі 4-х монографій. Серед робіт: Катионный флокулянт для оклейки и стабилизации вин. — Виноделие и виноградарство СССР, 1969, № 8 (у співавторстві); Теоретические основы современного качественного анализа. — Москва, 1978 (у співавторстві з Ю. С. ЛяліковимИздательская группа URSS).

Примітки

Література