«Я буду танцювати» () — радянський музичний фільм, присвячений життю і творчості народного артиста СРСР Махмуда Есамбаєва. Фільм знятий в 1962 році кіностудією «Азербайджанфільм» режисером Тофіком Тагі-заде. В основу фільму ліг нарис Ідріса Базоркіна «Праця і троянди».
Сюжет Виходець з чеченської сім'ї, Махмуд Ішхоєв (грає Махмуд Есамбаєв) з юних років любить танцювати, однак його батько (грає Володимир Тхапсаєв) проти того, щоб син танцював. Він каже, що «чеченцям потрібен лікар, потрібен інженер, блазень не потрібен». Через це і всі проблеми в сім'ї. Друг, з яким батько Махмуда уклав угоду, відмовляється видати свою дочку заміж за Махмуда, назвавши його безчесним.
Але Махмуд не здається, продовжує танцювати і незабаром стає Народним артистом Республіки. На традиційному святі він чудово виконує старовинний чеченський танець. До кінця фільму Махмуд мириться з батьком. Це правда з його біографії. У Махмуда з батьком взаємини з самого початку були не дуже добрими. Батько був проти танців категорично. Махмуд навіть взяв прізвище матері, яка померла під час депортації, а не батька, прізвище батька Ішхоєв.
У ролях
Махмуд Есамбаєв — Махмуд Ішхоєв Володимир Тхапсаєв — батько Ішхоєва Мінавар Келентерлі — Сона Раміз Азізбейлі — Шапі Лейла Абашидзе — Догмара Ольга Жизнєва — Віра Павлівна Окюма Курбанова — епізод Аділь Іскендеров — епізод Талят Рахманов — администратор Сона Асланова — епізод Гюндуз Аббасов — епізод Мустафа Марданов — листоноша Костянтин Барташевич — Павлов Алекпер Гусейн-заде Альві Денієв — Абдулла Сона Гаджиєва — гардеробниця Багадур Алієв — гість
Знімальна група Режисер — Тофік Тагі-Заде Сценаристи — Ідріс Базоркін, Тофік Тагі-Заде Оператор — Расім Оджагов Композитор — Рауф Гаджиєв Художник — Кяміль Наджафзаде
Посилання