Весела́ Го́ра — село Новодонецької селищної громади Краматорського району Донецької області, Україна. У селі мешкає 652 особи.
Історія Територія сучасного села Весела Гора в останній чверті XVIII століття належала до Катеринославського намісництва, наприкінці XVII — на початку XIX століття — Новоросійської губернії, а у XIX столітті — Катеринославській та Харківській губерніям. Межа між губерніями проходила по річці Самара (лівий берег — Катеринославська губернія, правий берег — Харківська губернія).
На картах 1792«Карта Екатеринославского наместничества» і 1800Атлас Российской империи. 1800 год. Лист 38. Новороссийская губерния из 12 уездов років на території сучасної Веселої Гори вказане село Микитівка на лівому березі Самари. На плані генерального межування Бахмутського повіту Катеринославської губернії цей населений пункт названий як Микитівка-Нікольська.
У 70-х роках XVIII століття обширну територію по річці Самара (райони сучасних Самарського та Золотого Колодязя) придбав поміщик О.Льовшин, який 3 десятиліття по тому облаштував маєток у Золотому Колодязі. Наприкінці XVIII — на початку XIX столітті на правому березі річки Самара виникло село Юліїне, назване на честь доньки поміщика О.Льовшина.
1854 — у Бахмутському повіті Катеринославської губернії на території сучасної Веселої Гори числяться: село Весела Гірка (Веселогірська) — 18 дворів, 175 мешканців; Миколаївка (Прибитківка) — 6 дворів, 42 мешканця.
1864 — в Ізюмському повіті Катеринославської губернії на території сучасної Веселої Гори числиться власницьке сільце Юлине (Юліївка) при 10 дворах з 26 мешканцями.
1897 — село Миколаївка Бахмутського повіту Катеринославської губернії — з 9 дворами із 46 мешканцями. В селі Юліїне Ізюмського повіту Харківської губернії — 85 мешканців.
початок XX століття — в селі Весела Гора — відомий на всю округу маслобійний завод. Мешканці Веселої Гори та Миколаївки — парафіяни церкви Стефана у селі Степанівка, села Юліїне — Дмитрівської церкви у селі Золотий Колодязь. У Веселій Горі — школа письменності.
1911 — мешканці села Миколаївка володіли 36 десятинами зручної (тобто, придатної до сільського господарства) землі.
30 березня 1921 загін махновця Кожи чисельністю 200 шабель займає село, у котрому повстанці знищують органи радянської влади.
1926 — на території сучасної Веселої Гори числяться: лівий берег Самари — село Весела Гора (Казенний хутір), хутір Миколаївка; правий берег Самари — село Юліїне, радгосп Гірник-2.
1937 — в районі сучасної Веселої Гори числяться: Весела Гора — по обох берегах Самари, 26 дворів; Миколаївка — на лівому березі Самари, 8 дворів; Юлине — на правому березі Самари, 16 дворів; Льовшине — на правому березі Самари, 25 дворів. У Веселій Горі — школа.
1962 — відкрито пасажирський рух по залізниці Дубове — Мерцалове, що пройшла у 2-3 км від західної околиці Веселої Гори. Згодом в районі села було відкрито зупинку приміських потягів 46 км (закрита у 1988 році).
1981-1982 — для залучення молодих спеціалістов у радгосп «Самарські Ставки» на околиці села Весела Гора збудовано котеджне селище і сучасний мікрорайон із двоповерховими житловими будинками і будівлями побутового призначення.
Костенко Валентин (1898-1927) повстанець, організатор Вільного козацтва в Бахмуті.
Примітки
Посилання Погода в селі Весела Гора