Мадярони

Мадяро́ни — назва закарпатської етнокультурної групи, як правило — духовенства та інтелігенціїМихайло Драгоманов. Австро-руські спомини. 1867—1877 , яка має відверту угорську орієнтацію, відмовилися від власної мови, культури, релігії, сприяють мадяризації українського населення, соромляться свого народу, приховують своє українське походженняАндрій Чуткий. Історія України . Київ: МАУП, 2006. ст. 352. ISBN 966—608–548–8Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи / Упоряд.: О. Гнатюк, М. Чех. Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства; Центр європейських гуманітарних досліджень. ‒ Том II. ‒ K.: Україна Модерна, ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. ‒ 976 с. ‒ (Україна. Європа: 1921—1939). Мадярони вважають українців Закарпаття окремою «русинською» націєюАндрій Чуткий.Становище українських земель під владою Чехословаччини й у 1918-1940-х роках відстоювали ідею приєднання Підкарпатської Русі до Угорщини. Діти мадяронів зазвичай вже вважали себе мадярами, а не українцями. Так, сини мадярона Івана Куртяка були виховані в угорському дусі, належали до мадярської шовіністичної молодіжної організації «Левенте» та вважали себе угорцямиПетро Стерчо. Карпато-Українська держава: до історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919—1939 роках. Другий розділ. Двадцять років у ЧСР. Львів: За вільну Україну, 1994. 288 ст..

Історія Термін «мадярони» та «мадяронство» виник у ХІХ — першій половині XX ст. в руському (українському) середовищі, означав національну зраду й використовувався для позначення змадяризованих русинів (українців). Прагнучи вислужитися перед угорською владою, мадярони були інструментом мадяризації та пригноблення українського населення ЗакарпаттяРостислав Майор. Особливості менталітету українців Закарпаття (середина ХІХ — початок XX ст.) . Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. Том 24. Олександр Духнович писав:

Олександр Ільницький, один з ідеологів мадяронства, вважав «угро-русинів» частиною угорського народу. Він писав:

Основним чинником виникнення мадяронів була мадяризація, яку проводила угорська влада. В Угорському королівстві були створені такі умови життя та психологічний клімат для національних меншин, які змушували останніх, часто наперекір особистим принципам та переконанням, адаптуватися до нових умов життя шляхом відречення від власної національної культури, мови, політичних, релігійних та інших поглядів. В угорському соціумі, якому притаманний високий рівень нетерпимості по відношенню до немадярських національностей, лише відмова від своєї народності, визнання себе мадяром та «патріотична» діяльність, як правило, давали можливість отримати освіту, зберегти чи зайняти високу посаду й просуватися по кар'єрній драбині, або просто мати засоби для існуванняВікентій Шандор. Закарпаття. Історично-правовий нарис від IX ст. до 1920 / Вікентій Шандор. — Нью-Йорк: Карпатський Союз, 1992. — С. 97Петро Сміян. Революційний та національно-визвольний рух на Закарпатті кінця ХІХ — початку XX ст. / П. К. Сміян. — Л.: Вид-во Львівського університету, 1968. — С. 67. Формуванню в українців комплексу меншовартості та переходу до мадяронів сприяла не лише шовіністична політика угорської влади, але й негативні риси менталітету та поведінка самих угорців, які на побутовому рівні у спілкуванні з українцями постійно намагалися показати свою вищість, підкреслити простакуватість, неосвіченість закарпатців, обзивали їх «дикунами-рушняками», «дурними русинами»З угорської Руси // Буковина. — Чернівці. — 1895. — Ч. 2., «смердючими рутенами», «свинями», а то й взагалі не вважали за людейГнатюк Володимир. Угроруська мізерія // Житє і слово. — Львів. — 1897. — Т. 6. Кн. 1. — С. 54. . Зверхнє ставлення мадярів було характерне не лише до українців, але й інших слов'янських народів, а також німцівЛихутин М. Д. Записки о походѣ въ Венгрію въ 1849 году / М. Д. Лихутин. — Москва: Типографія А. И. Мамонтова и К, 1875. — С. 85-86. Відомий закарпатський будитель Олександр Духнович писав:

В освіті політика угорської влади була спрямована на культивування у дітей та молоді почуття належності до «мадярської батьківщини і мадярської нації» та відданості Угорській державі. Степан Клочурак у свої споминах про це так писав:

Іван Франко у статті «І ми в Європі» описує, як шкільний інспектор угорець, запрошений на обід до місцевого священика, обурився тим, що його донька розмовляє українською мовою:

Діти ж мадяронів як правило ставали також мадяронами. Так, сини Івана Куртяка навчалися у мадярській гімназії в Комарно (тепер Словаччина), були виховані в угорському дусі й належали до мадярської шовіністичної молодіжної організації «Левенте». Один із священиків у Лаборці, говорив: «Я русин тільки в церкві, а вийшовши із церкви – мадяр»«Изъ Угорской Руси» // Слово. — Львів. — 1862. — Ч. 3.. За статистичними даними 1900 року тільки 23 % всіх священиків греко-католиків, які у абсолютній більшості були українцями за національністю, послуговувалось українською мовоюРостислав Майор. Політика мадяризації та її вплив на розвиток українського національного руху в Закарпатті в середині ХІХ — на початку XX ст. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. — Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2013. — Т. 23: На пошану професора С. А. Копилова.

У часи перших українських визвольних змагань мадярони проводили діяльність проти приєднання Закарпаття до Західноукраїнської Народної РеспублікиІгор Мельник. Як Закарпаття приєднували до ЗУНР «Збруч».

Під час Другої світової війни мадярони тісно співпрацювали з угорським урядом, нападали на січовиківСергій Єфремов. Бої 14-15 березня 1939 року на Карпатській Україні . Ужгород: Ґражда, 2009. — 100 с. ISBN 9668924487, брали участь у катуваннях та розстрілах вояків «Карпатської Січі»Угорський терор в Карпатській Україні навесні 1939 року Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору».

Мадяронами також називають зденаціоналізованих словаків, які виступають за повернення до складу Угорщини принаймні східної частини Словаччини. Місцеві мадярони вважають себе окремим від словаків народом — слов'яками. Ще у XIX столітті слов'яцькі активісти працювали над кодифікацією гірських східно-словацьких діалектів в окрему літературну мову. Винахідники слов'яцтва зберігали лояльність до Будапешта і не підтримували панслов'янські захоплення інших словацьких діячів.

«Угроруська народна рада»

9 листопада 1918 року в Ужгороді мадяронами було утворена «Угроруська народна рада» (Рада рутенів Мадярії), на чолі з каноніком Мукачівської греко-католицької єпархії Симеоном Сабовим (1863—1929). Угроруська народна рада прийняла «Меморандум», в якому заявила, що угроруський народ приєднується до своєї батьківщини-Угорщини й виступає за недоторканість її територіїПавло Гай-Нижник, Віталій Яремчук. На шляху до Української державності в Закарпатті // Збірник наукових праць НДІ українознавства. Київ, 2008. Т. ХХІІ. С. 300—319..

Основною мадяронською партією на Закарпатті був підтримуваний Угорщиною «Автономно-землеробський союз», заснований у 1924 році мадяроном Іваном Куртяком. В народі цю партію звали куртяківською, а її послідовників – куртяківцями. По смерті її засновника 1933 року керівництво партії перебрав редактор партійної газети «Русскій Вѣстникъ» — Андрій БродійІван Ребрик. Ковнер: Пам'ять антиукраїнського терору. IV «Закарпаття онлайн».

До мадяронів належали Олександр Бонкало, Антоній Годинка, Андрій Бродій, Олександр Ільницький, Іван Гарайда, Іван Куртяк, Степан Фенцик та інші.

Див. також Мадяризація Малоросійство Притисянська автономія Велика Угорщина

Примітки

Джерела Довідник з історії України

Посилання Мадярони //

Угорський терор в Карпатській Україні навесні 1939 року